Справа № 182/540/26
Провадження № 2-н/0182/237/2026
Іменем України
07.05.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги, відповідно до ст.ст.161, 167, 168, 169 ЦПК України, -
30 січня 2026 року в провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги, відповідно до ст.ст.161, 167, 168, 169 ЦПК України.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2026 року цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги, відповідно до ст.ст.161, 167, 168, 169 ЦПК України, було передано за підсудністю до Марганецького міського суду Дніпропетровської області, виходячи з наступного.
Згідно ч.8 ст.165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Як вбачалось з матеріалів справи, заявник в заяві про видачу судового наказу зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Дніпропетровській області, було встановлено, що боржниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на яку не поширюється територіальна підсудність Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а тому, з даних підстав, матеріали справи були передані за підсудністю до Марганецького міського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2026 року матеріали даної цивільної справи були повернуті до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з підстав, передбачених ст.165 ЦПК України.
При цьому, головуючий по справі Марганецького міського суду суддя Янжула О.С., при поверненні справи, виходив з наступного.
Згідно ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 9 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно ч.5 ст.165 ЦПК України, у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю. У разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Таким чином, у разі, якщо заяву про видачу судового наказу подано до боржника - фізичної особи, з порушенням правил підсудності (не за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання фізичної особи-боржника), суд відмовляє у видачі судового наказу, а якщо заяву подано до боржника - юридичної особи або ФОП - передає заяву за підсудністю до іншого суду.
Заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги ЖКГ з боржника ОСОБА_1 подано 30 січня 2026 року ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з порушенням правила підсудності, оскільки боржник - фізична особа з 04 липня 2024 року зареєстрована по АДРЕСА_2 , тому, вказана заява про видачу судового наказу подана до фізичної особи-боржника з порушенням правила підсудності і не підлягає передачі до іншого суду (Марганецького міського суду Дніпропетровської області), а підлягає розгляду, відповідно до ст.165 ЦПК України, оскільки даних про те, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, матеріали справи не містять.
У зв'язку з цим, цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з боржника ОСОБА_1 повернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
05 травня 2026 року протоколом передачі судової справи раніше визначеному суду матеріали були зареєстровані.
Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, які надійшли до суду повторно, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, боржниця з 04 липня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями, що надійшли на запит суду. Натомість, заявник в поданій заяві вказує, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що спростовується вищевикладеним. Однак, є імовірність вважати, що остання є можливим користувачем наданих послуг, оскільки заявником надано до заяви розрахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 та інформаційну довідку про персональні дані для ведення ППР (а.с.6-16), проте, в розумінні вимог чинного законодавства, долучені документи не можуть вважатися документами по доказовій базі та бути беззаперечним фактом отримання ОСОБА_1 відповідних послуг.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Тобто, з поданих документів не вбачається та не підтверджено те, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та користується послугами Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", тобто є фактичним споживачем або є власником житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали заяви про видачу судового наказу не містять.
При цьому, стороною заявника не надано доказів на підтвердження укладення договору на надання та отримання послуг безпосередньо з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.9 ст.165 ЦПК України, у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
На підставі наведеного, враховуючи, що, заявником до матеріалів заяви про видачу судового наказу не долучено Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або інших документів щодо нерухомого майна, що позбавляє суд можливості встановити: чи є боржник власником (користувачем) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , за якою нараховано заборгованість, тому, з поданої заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів не вбачається право грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до ОСОБА_1 . Вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу про стягнення заборгованості, роз'яснивши заявнику, що він може повторно звернутись до суду з такою ж заявою після усунення її недоліків.
В силу ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 27, 162, 164, 165, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суддя -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані послуги, відповідно до ст.ст.161, 167, 168, 169 ЦПК України.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал