Ухвала від 06.05.2026 по справі 180/1947/20

Справа № 180/1947/20

Провадження № 1-кс/0182/238/2026

УХВАЛА

Іменем України

06.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі Дніпропетровської області заяву про самовідвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 під час розгляду заяви ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 надійшла заява судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 про самовідвід під час розгляду заяви ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 .

Заява про самовідвід мотивована тим, що 23.03.2026 року у провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 надійшла заява ОСОБА_4 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020040330000499. При дослідженні суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 матеріалів даної заяви було встановлено, що ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_6 бо остання розглядала його заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_3 і відмовила у задоволенні його заяви, чим слідчий суддя ОСОБА_6 покрила кримінальні дії слідчого судді ОСОБА_3 , а тому є співучасником покриття кримінальних правопорушень.

Тому на підставі викладеного суддею Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 було заявлено самовідвід.

Заявник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився.

Нікопольським міськрайонним судом було винесено ухвалу від 06.05.2026 року, якою визнано причини неявки ОСОБА_4 неповажними, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду заяви про самовідвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 під час розгляду заяви ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 та продовжено розгляд заяви про самовідвід за відсутності ОСОБА_4 на підставі наявних у розпорядженні суду матеріалів.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до такого висновку.

Згідно ст.15 коментаря до Кодексу суддівської етики (затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року №1), неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (визначення поняття самовідводу коментар до статті 14).

До таких випадків, зокрема, належать: а) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; b) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; с) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Проте суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справі в тому випадку, коди жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки (пункт 2 5).

В Рекомендаціях Консультативної ради європейських суддів щодо незалежності, дієвості та ролі суддів зазначено, що судді зобов'язані утримуватись від винесення вироку у справі чи відмовитись від розгляду справи, коли на те існують достатні причини, і лише в цьому випадку, такі причини повинні бути визначені законом і можуть стосуватись, наприклад, серйозних захворювань, суперечності між інтересом судді та інтересами правосуддя.

У справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ, встановивши порушення положень частини 1 статті 6, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Розглядаючи справу, в якій фігурує якась близька судді людина, йому дуже складно переконати суспільство у своїй неупередженості. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.

За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у випадку неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.

Для задоволення самовідводу за об'єктивним критерієм мають бути достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Головна мета самовідводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи. Безумовно, суддя може побоюватися, що він є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Вирішальним при визнанні судді безстороннім є те, чи можуть бути об'єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо заангажованості певного судді.

Саме тому не може бути підставою для самовідводу судді лише тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 75 КПК України визначено обставини, які можуть бути підставою для відводу судді. Дана правова норма передбачає визначений законом перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді кримінального провадження.

Так, згідно п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «інші обставини», які викликають сумнів у неупередженості судді є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1,2,5 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

Надаючи оцінку обґрунтованості самовідводу, береться до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для самовідводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення самовідводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Посилання судді ОСОБА_3 на обставини вказані у заяві про самовідвід, а саме те, що ОСОБА_4 заявив слідчому судді ОСОБА_6 відвід, бо остання розглядала його заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_3 і відмовила у задоволенні його заяви, чим на думку ОСОБА_4 слідчий суддя ОСОБА_6 покрила кримінальні дії слідчого судді ОСОБА_3 , а тому є співучасником покриття кримінальних правопорушень, не є підставами, які передбачені ст.75 КПК України для відводу слідчого судді ОСОБА_3 . Дана норма містить вичерпний перелік підстав для задоволення відводу слідчого судді, суду та присяжного.

При розгляді заяви про самовідвід слідчого судді, з огляду на чинне кримінально-процесуальне законодавство України, вимог Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципів поведінки суддів, підстав для самовідводу слідчого судді, чи інших обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості, встановлено не було, тому в задоволенні самовідводу слідчого судді слід відмовити.

Керуючись ст.75,76,81 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви про самовідвід судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 під час розгляду заяви ОСОБА_4 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1