Справа № 676/5983/25
Номер провадження 2/676/690/26
07 травня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Гладій Л.М.,
з участю секретаря Сенчишиної Р.М.,
з участю представника позивача Мєлєкєсцева О.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Костюковича Д.К.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -
В провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває дана цивільна справа.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті та призначено судове засідання.
Представник позивача адвокат Мєлєкєсцев О.І. подав клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання та прийняття заяви про зміну предмету позову.
Інші учасники справи не заперечували проти клопотання.
Заслухавши думку учасників справи, ознайомившись із матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із ч.1 ст.197 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно із ч.2 ст.189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Главою 3 Розділу ІІІ ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
В постанові Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 910/7103/21 зроблено висновок, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві можуть призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спору, для вирішення процесуальних питань, які можуть бути вирішені на стадії підготовчого провадження, суд вважає доцільним задовольнити клопотання представника позивача і повернутися до стадії підготовчого провадження.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, при цьому необхідно чітко розуміти поняття й ознаки цих правових явищ. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 201/4160/19 вказав, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У згаданих постановах говориться, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При цьому Верховний Суд наголошує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, такими способами:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Оцінивши характер спору, для повноти встановлення фактичних обставин справи та для забезпечення можливості позивачу захист його порушених прав та інтересів, за відсутності заперечень з боку відповідача, суд вважає за можливе прийняти заяву про зміну предмету позову.
Керуючись ст.ст.51, 84, 197 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача задовольнити.
Повернутись до стадії підготовчого судового засідання у справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Прийняти заяву про зміну предмету позову та в подальшому розглядати справу з позовними вимогами про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.
Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 02 червня 2026 року 13 год. 20 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М.Гладій