30.03.2026 Справа №607/25785/25 Провадження №2/607/1105/2026
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» (далі - ОСББ «Злуки 2»), діючи через представника - адвоката Яворського А. В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 26 квітня 2017 року власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , створено ОСББ «Злуки 2». Багатоквартирний будинок № 2 перебуває на обслуговуванні ОСББ «Злуки 2».
Власниками квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (2/3) та ОСОБА_2 (1/3).
Відповідно до п. 1 розділу II Статуту ОСББ «Злуки 2», затвердженого Рішенням Загальних зборів ОСББ «Злуки 2», за адресою: м. Тернопіль, проспект Злуки, 2 (Протокол № 1 від 07 серпня 2022 року), метою створення Об'єднання є забезпечення і захист співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Рішенням (Протокол № 1) загальних зборів співвласників багатоквартирного, будинку «Злуки 2» від 07 серпня 2022 року визначено внески на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 6 (шість) грн - (для житлових приміщень) та 5,64 (п'ять грн 64 коп.) - для нежитлових приміщень за 1 м.кв. площі приміщення, що належить співвласникові та затверджено кошторис ОСББ «Злуки 2» на 2022 рік.
Починаючи з грудня 2022 року по вересень 2025 року власники квартири АДРЕСА_2 систематично не сплачують внески на управління багатоквартирним будинком, внаслідок чого станом на 30 вересня 2025 року утворилася заборгованість зі сплати внесків у розмірі 11 361,37 грн.
Відтак, представник ОСББ «Злуки 2» просить стягнути заборгованість з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території: з ОСОБА_1 у розмірі 7 574 грн 25 коп., 2 018 грн 67 коп. сплаченого судового збору, 4 000,00 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції; з ОСОБА_2 у розмірі 3 787 грн 13 коп., 1 009 грн 33 коп. сплаченого судового збору, 2 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Ухвалою судді від 15 грудня 2025 року відкрито провадження у справі № 607/25785/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 15 січня 2026 року, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» належним чином засвідчені копії: правовстановлюючих документів, на підставі яких ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) набули право власності на квартиру АДРЕСА_2 , а саме: копію свідоцтва про право власності на житло, що видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 27 серпня 1996 року згідно з розпорядженням (наказом) від 16 серпня 1996 року за № 15169 та копію реєстраційного посвідчення Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації за № 15219.
09 лютого 2026 року на адресу суду надійшла запитувана інформація на виконання ухвали суду від 15 січня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації».
У судове засідання представники позивача ОСББ «Злуки 2» - адвокат Яворський А. В. та Ковальчук О. С., яка діє по довіреності, не з'явилися, однак подали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують повністю, не заперечують проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не подали суду. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 448097356, сформованої 16 жовтня 2025 року, 1/3 частка квартири за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 36,9 кв.м, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом згідно свідоцтва про право на спадщину № 939, виданого 24 лютого 2020 року приватним нотаріусом Фіголь Н. Б.
За змістом свідоцтва по право на спадщину вбачається, що ОСОБА_1 успадкував 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_3 , після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 27 серпня 1996 року, виданого Міським бюро технічної інвентаризації, квартира за адресою АДРЕСА_3 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Його оформленню передувало звернення уповноваженого власника квартири ОСОБА_3 від 27 липня 1996 року та розпорядження Міського бюро технічної інвентаризації № 15169 від 16 серпня 1996 року.
15 вересня 2022 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено відомості про реєстрацію юридичної особи ОСББ «Злуки 2», яке є неприбутковою організацією, що підтверджується Витягом з Реєстру (лист ГУ ДПС у Тернопільській області 1495/АП/19-00-64-04/18389 від 27 жовтня 2022 року) та має відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» рахунок, що вбачається із довідки від 19 вересня 2022 року № 220919SU12301112.
Рішенням Загальних зборів ОСББ «Злуки 2», протоколом № 1 від 07 серпня 2022 року, серед іншого затверджено нову редакцію статуту ОСББ, визначено розмір внесків та затверджено кошторис ОСББ.
Пунктом 2 Розділу IV Статуту ОСББ «Злуки 2» передбачено, що сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов'язковою для всіх співвласників.
За змістом п. 4 Розділу V Статуту, співвласник з поміж іншого зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Як вбачається із протоколу № 1 загальних зборів співвласників ОСББ «Злуки 2» від 07 серпня 2022 року, на 2022 рік розмір внесків на управління багатоквартирним будинком, становить: 6,00 грн за 1 кв. м для житлових приміщень; 5,64 грн за 1 кв. м для нежитлових приміщень.
Відповідно до кошторису місячна сума витрат з розрахунку на 1 кв. м загальної площі житлових та не житлових приміщень в будинку становить 6 грн згідно з приміткою у кошторисі, у разі незатвердження загальними зборами ОСББ включно до 31.12.2022 нового кошторису на 2023 рік, надходження та витрати коштів об'єднання здійснюється у 2023 році у таких же розмірах, за напрямками та на умовах, що визначені кошторисом на 2022 рік.
Згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_3 від 30 вересня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_3 , заборгованість з оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для житлового приміщення за період з грудня 2022 року по вересень 2025 року складає 11 361,37 грн. Розрахунок проведено за 34 місяці, з грудня 2022 року по вересень 2025 року, враховуючи площу квартири 61,00 кв. м та тариф в розмірі 6 грн на місяць.
Позивачем надано також повідомлення про нарахування коштів з грудня 2022 року по вересень 2025 року, внесків співвласників із зазначенням суми внесених коштів на оплату послуг, які обґрунтовують виниклу заборгованість.
24 листопада 2025 року ОСББ «Злуки 2» звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з вимогою № 1 про сплату боргу за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 11 361,37 грн, просило сплатити заборгованість в семиденний строк з дня пред'явлення даної вимоги, однак борг не було погашено, що стало причиною звернення позивача до суду.
За встановлених обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Частинами 1, 2 ст. 385 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Так само і згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
За змістом ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить затвердження статуту об'єднання, внесення до нього змін, затвердження кошторису об'єднання, визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.
Виходячи з положень ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Так само і ст. 322 ЦК України передбачено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. 2, 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Аналіз зазначених вище положень закону дає підстави дійти висновку, що співвласник багатоквартирного будинку зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, якщо послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій були фактично надані. Відсутність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій сама по собі не може бути підставою для звільнення співвласника від оплати послуг у повному обсязі.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
Якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов'язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги. Обов'язок забезпечення відповідності якості послуги з управління встановленим вимогам та договору покладається на управителя багатоквартирного будинку. Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частинами 1-4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Так, засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.
Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.
Суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Факт надання ОСББ «Злуки 2» послуг з управління будинку за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Водночас як встановлено судом, відповідачі не сплачували в повному обсязі обов'язкових платежів з утримання загального і неподільного майна та прибудинкової території, внаслідок чого у них утворилась заборгованість.
Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з грудня 2022 року по вересень 2025 року, яка становить 11 361,37 грн. Відповідачами вносилися кошти на погашення заборгованості, у вже вказаному періоді ними сплачено 1 082,63 грн.
За встановлених обставин, суд доходить до висновку, що ОСББ «Злуки 2» доведено наявність у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані ними послуги з управління будинком за адресою АДРЕСА_1 , у період часу з грудня 2022 року по вересень 2025 року, у розмірі 11 361,37 грн.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.
Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Частки у праві власності за відповідачами визначені на квартиру АДРЕСА_2 , наступним чином: ОСОБА_1 - 2/3 частки; ОСОБА_2 - 1/3 частки, а відтак суд стягує виниклий борг пропорційно до частки належної кожному із співвласників у нерухомому майні, яке ними набуто у період, який охоплений позовними вимогами.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів на спростування викладених у позові обставин відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що наявні порушення відповідачами прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 - 7 574,25 грн, в межах частки 2/3; ОСОБА_2 - 3 787,12 грн, в межах частки 1/3, на користь ОСББ «Злуки 2» заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
Щодо розподілу судових витрат.
У зв'язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути 3 028,00 грн понесеного судового збору з кожного окремо, в частині належної кожному із співвласників частки у нерухомому майні, з ОСОБА_1 - 2 018,67 грн; ОСОБА_2 - 1 009,33 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.
Представник позивача просить стягнути з відповідача 6000,00 грн витрат на правову допомогу.
На підтвердження понесених ОСББ «Злуки 2» витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надано: договір про надання правничої допомоги від 22 жовтня 2025 року, укладений між ОСББ «Злуки 2» та АО «Верум Про»; додаткову угоду № 3 від 22 жовтня 2025 року до договору про надання правничої допомоги від 22 жовтня 2025 року; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 08 грудня 2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 6 000,00 грн; рахунок № 10/25-02 від 24 жовтня 2025 року; платіжну інструкцію № 164 від 24 жовтня 2025 року; ордер на надання правничої допомоги серії ВО № 1128324 від 09 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені та документально підтверджені витрати позивача на правничу допомогу АО «Верум Про» у розмірі 6 000,00 грн є обґрунтованими, клопотання про їх зменшення відповідачі не подавали, а відтак вказані витрати відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в зв'язку з чим підлягають стягненню з кожного відповідача окремо, в частині належної їм частки у нерухомому майні, з ОСОБА_1 - 4 000,00 грн; ОСОБА_2 - 2 000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» заборгованість з обов'язкових платежів з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в сумі 7 574 (сім тисяч п'ятсот сімдесят чотири),25 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» заборгованість з обов'язкових платежів з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в сумі 3 787 (три тисячі сімсот вісімдесят сім),12 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» 2 018 (дві тисячі вісімнадцять),67 грн сплаченого судового збору та 4 000 (чотири тисячі),00 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2» 1 009 (одну тисячу дев'ять),33 грн сплаченого судового збору та 2 000 (дві тисячі),00 грн витрат на правничу допомогу.
Копію заочного рішення направити відповідачам.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злуки 2», код ЄДРПОУ: 41328033, адреса місцезнаходження: просп. Злуки, буд. 2, м. Тернопіль, 46007.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська