05.05.2026 Справа №607/4633/26 Провадження №1-кп/607/1286/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час підготовчого судового засідання, проведеного в залі суду у м. Тернополі, у кримінальному провадженні №12022211040002050 від 28.12.2022 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тернополі, громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , з вищою медичною освітою, лікар-нейрохірург КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», розлучений, раніше не судимий
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
02.03.2026 у провадження даного складу суду надійшло кримінальне провадження №12022211040002050 від 28.12.2022, щодо ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2026 призначено у цьому кримінальному провадженні підготовче судове засідання.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:
відповідно до наказу №3-к від 15.01.2019 ОСОБА_3 призначено на посаду лікаря-нейрохірурга відділення екстреної медичної допомоги КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги».
Перебуваючи на посаді лікаря-нейрохірурга відділення екстреної медичної допомоги КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», ОСОБА_3 у своїй діяльності зобов'язаний керуватись Конституцією України, Законом України «Основи законодавства України про охорону здоровця» та іншими прийнятими відповідно до них актами законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, серед іншого, кваліфіковану медичну допомогу.
Стаття 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
Норма статті 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров'я, який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування, зобов'язаний своєчасно та кваліфіковано обстежити та лікувати пацієнта.
Норма статті 35-2 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що спеціалізована медична допомога - медична допомога, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів) у плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (під час вагітності та пологів) станів, у тому числі із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта відповідно до медичних показань для надання спеціалізованої медичної допомоги з іншої спеціалізації. Надання спеціалізованої медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров'я в стаціонарних та амбулаторних умовах.
Норма статті 37 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що медичні працівники зобов'язані невідкладно надавати необхідну медичну допомогу у разі виникнення невідкладного стану людини.
Відповідно до ст. 42 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», встановлено, що медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта. Медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе. Ризиковані методи діагностики, профілактики або лікування визнаються допустимими, якщо вони відповідають сучасним науково обґрунтованим вимогам, спрямовані на відвернення реальної загрози життю та здоров'ю пацієнта, застосовуються за згодою інформованого про їх можливі шкідливі наслідки пацієнта, а лікар вживає всіх належних у таких випадках заходів для відвернення шкоди життю та здоров'ю пацієнта.
Відповідно до ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», медичні і фармацевтичні працівники зобов'язані сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу.
Відповідно Указу Президента України «Про Клятву лікаря» від 15.06.1992 №349, лікар зобов'язаний віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворюванням усі знання, сили та вміння, надавати медичну допомогу всім, хто її потребує. Медичні та фармацевтичні працівники несуть також інші обов'язки, передбачені законодавством.
Відповідно до п. 39 «Лікар-нейрохірург» розділу «Професіонали в галузі лікувальної справи (крім стоматології)» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2002 №117, лікар-нейрохірург керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію нейрохірургічної допомоги населенню.
Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування захворювань центральної та периферичної нервової системи. Надає необхідну швидку і невідкладну медичну допомогу. Проводить трансфузійну терапію та здійснює нагляд за серйозними несприятливими випадками та реакціями, під час або після трансфузії, надає кваліфіковану допомогу при виникненні серйозних несприятливих реакцій. Застосовує спеціальні методи дослідження. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів. Проводить диференційну діагностику основних нейрохірургічних захворювань, обґрунтовує клінічний діагноз, вирішує питання доцільності госпіталізації, організовує її. Обґрунтовує схему, план і тактику обстеження і лікування хворих, показання та протипоказання до операції, план її підготовки. Розробляє схему післяопераційного ведення хворого, профілактику можливих ускладнень. Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Надає невідкладну допомогу при групових та масових ураженнях. Здійснює медичну експертизу з тимчасової непрацездатності. У випадках виявлення ознак стійкої втрати професійної працездатності формує направлення для пацієнтів на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Бере участь в роботі лікарсько-консультативної комісії та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Постійно удосконалює свій професійний рівень.
Також лікар-нейрохірург повинен знати: чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; організацію нейрохірургічної допомоги населенню; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-нейрохірурга; показники роботи лікувально-профілактичних установ, травмпунктів; організацію роботи лікарсько-консультативної комісії та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; топографічну анатомію центральної та периферичної нервової системи у віковому аспекті; нормальну та патологічну фізіологію центральної та периферичної нервової системи; константи гомеостазу, водноелектролітного обміну; загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження; сучасну класифікацію нейрохірургічних захворювань; принципи інтенсивної терапії та реанімації; основи трансфузійної терапії, зокрема особливості трансфузіологічної тактики при масивних кровотечах та нейрохірургічних втручаннях; основи та принципи роботи "Медицини катастроф"; принципи і методи відновлювального лікування; принципи дієтології в нейрохірургії; показання і протипоказання до санаторно-курортного лікування; правила оформлення медичної документації; сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
13.12.2022 приблизно о 13:00 потерпілий ОСОБА_6 в ході ДТП отримав травми, з якими останнього каретою екстреної медичної допомоги доставлено в приймальне відділення КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», що в м. Тернополі по вул. Шпитальна, 2, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.12.2022 по 28.12.2022 з оформленням медичної картки стаціонарного хворого №5767/180/3п.
13.12.2022 після обстеження ОСОБА_6 в КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги», останньому встановлено діагноз - поєднана травма, ВЧМТ, струс головного мозку, забійна рана тім?яно-потиличної ділянки, закрита ускладнена хребетно-спинномозкова травма, компресійно-уламковий перелом тіла Т6 ІІ ступеню Т5 1 ступеню Frankel А, закрита травма та забій грудної клітки, закритий перелом грудини в ділянці тіла, забій обох легень та органів середостіння, легенева недостатність І ступеня.
Лікуючим лікарем ОСОБА_6 , з огляду на характер отриманих травм, був лікар-нейрохірург КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» ОСОБА_3 .
Цього ж дня було прийнято рішення про проведення ОСОБА_6 ургентного оперативного втручання у вигляді декомпресійної лямінектомії Т5-Т6, транспедикулярної фіксації Т3-Т4-Т5-T6-T7-Т8, яке проводив лікар-нейрохірург ОСОБА_3 спільно з завідувачем відділення неврології з нейрохірургічними ліжками ОСОБА_7 .
Після проведення оперативного втручання ОСОБА_6 перебував на консервативному лікуванні у ВАІТ КНП «ТМКЛШД» в період часу з 13.12.2022 до 19.12.2022, після чого був переведений у стаціонарне відділення вказаного медичного закладу, де перебував до 26.12.2022.
Відповідно до записів у медичній карті стаціонарного хворого на ім'я потерпілого, в період часу з 14.12.2022 до 23.12.2022 стан ОСОБА_6 поступово покращувався, проте лікуючим лікарем ОСОБА_3 не була надана належна оцінка патологічним змінам (відхиленням від нормальних показників) в результатах лабораторних досліджень та, як наслідок, не проведено корекцію в лікуванні вказаного пацієнта. Зокрема, лікарем-нейрохірургом ОСОБА_3 не враховано відхилення від нормальних показників лабораторних досліджень у зазначений вище період, що вказує на відсутність діагностування та корекції крововтрати ОСОБА_6 , на що вказують низькі показники еритроцитів, гемоглобіну та гематокриту; наявність в організмі гострого запального процесу, про що свідчать підвищені показники лейкоцитів, нейтрофілів, швидкість осідання еритроцитів; можливе порушення функції нирок та печінки, що супроводжувалось підвищеними показниками сечовини, креатинину, АЛТ, АСТ.
В період часу з 24.12.2022 по 25.12.2022 у медичній карті відсутні записи лікарів щодо стану пацієнту, втім в цей період, згідно з результатами лабораторних досліджень, виконаних ОСОБА_8 , відмічаються зниження показників еритроцитів, гемоглобіну та гематокриту, підвищення показників лейкоцитів, нейтрофілів та сечовини.
Надалі, 26.12.2022 під час огляду ОСОБА_6 лікуючим лікарем ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_7 , відмічається погіршення стану пацієнта, що полягало у вираженому, інтенсивному головному болі, вираженій загальній слабкості, стан пацієнта було відмічено як середнього ступеню.
За призначенням ОСОБА_3 , цього ж дня потерпілому проведено люмбальну пункцію, в ході якої отримано спинно-мозкову мутну сіро-коричневого кольору рідину, а також проведено комп'ютерну томографію голови, згідно з результатами якої ознак вогнищевої чи об'ємної патології головного мозку не виявлено. За результатами вказаних заходів ОСОБА_6 встановлено діагноз вторинний гнійний менінгіт та 26.12.2022 його було переведено у ВАІТ КНП «ІМКЛШД».
У ВАІТ стан пацієнта, не зважаючи на лікувальні заходи, що проводились, погіршувався та 28.12.2022 о 15:00 констатована біологічна смерть ОСОБА_6 .
Виходячи з характеру ускладнення отриманої ОСОБА_6 травми грудного відділу хребта з переломами хребців та ушкодженнями спинного мозку і його оболонок на цьому рівні у вигляді розвитку гнійного запалення спинного і головного мозку та їх оболонок, лікуючим лікарем ОСОБА_3 здійснювався неналежний нагляд за потерпілим, що полягало у відсутності контролю за результатами лабораторних досліджень, реагування на наявні патологічні зміни в загальних та біохімічних аналізах крові, нагляду за пацієнтом 24 та 25 грудня 2022 року, що призвело до пізньої діагностики вищевказаного гнійного запалення та надалі до пізнього призначення його лікування, яке, через це, було неефективним.
Таким чином, лікар-нейрохірург ОСОБА_3 , будучи лікуючим лікарем ОСОБА_6 , володіючи достатнім кваліфікаційним рівнем, несучи персональну відповідальність за лікування хворого, неналежно виконав свої професійні обов'язки внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, а саме допустив неефективне лікування останнього у зв'язку із пізньою діагностикою ускладнення травми хребта та спинного мозку у вигляді гнійного запалення спинного та головного мозку і їх оболонок, що призвело до смерті потерпілого ОСОБА_6 .
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 140 КК України, тобто неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки хворому.
23.03.2026 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження у справі (далі - Клопотання).
22.04.2026 до суду надійшли заперечення потерпілої ОСОБА_9 на клопотання захисника про закриття кримінального провадження, відповідно до яких: на даний час судом не досліджено всі обставини кримінального правопорушення, не допитані всі свідки, не надано належної оцінки зібраним доказам, у тому числі висновкам судово-медичних експертиз. Закриття кримінального провадження на даному етапі фактично позбавить потерпілу сторону права на повний та всебічний судовий розгляд, встановлення істини у справі, ефективний доступ до правосуддя. Внаслідок інкримінованого правопорушення настали особливо тяжкі наслідки - смерть людини, що вимагає повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Вважає, що застосування підстав закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків даності у даному випадку є передчасним без повного встановлення всіх обставин справи. На підставі вищевикладеного, потерпіла просить відмовити в задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, продовжити судовий розгляд кримінального провадження та дослідити всі наявні докази у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає зокрема підготовче судове провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
На підставі абз. 3 ч. 7 ст. 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов'язаний з'ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 8 ст. 284 КПК України).
Тому суд, невідкладно розглянувши Клопотання захисника, заслухавши сторін та вивчивши матеріали провадження, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження щодо нього, з огляду на таке:
обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні 29.04.2026 підтвердив суду те, що йому зрозуміле обвинувачення, підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка є нереабілітуючою. Згідний на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні 29.04.2026 захисник ОСОБА_5 подане ним Клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні 29.04.2026 не заперечив проти задоволення Клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а клопотання потерпілої про продовження судового розгляду кримінального провадження вважає таким, що не підлягає задоволенню. Також просив процесуальні витрати на проведення експертизи покласти на обвинуваченого. Крім того, заявив клопотання про відкладення судового засідання для долучення до матеріалів справи довідки щодо судимості обвинуваченого.
У судовому засіданні 05.05.2026 прокурор просив долучити до матеріалів справи вищезазначену довідку.
Позиція сторін кримінального провадження щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження, залишилася незмінною.
Згідно із ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України).
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Враховуючи санкцію цієї статті та положення ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Відповідно до обвинувачення, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення 28.12.2022, відтак з дня його вчинення минуло більше трьох років.
У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про зупинення перебігу строку давності.
Також встановлено, що перебіг давності не переривався - як вбачається із наданої прокурором довідки про судимість №4-05052026/61014 від 05.05.2026, ОСОБА_11 раніше не судимий, тобто немає обвинувального вироку суду про те, що після 28.12.2022 та до цього часу він вчинив новий злочин.
Крім цього, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , не є кримінальним правопорушенням, щодо якого Закон (ч.ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України) містить заборону чи особливості застосування давності.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні Клопотання захисника, як про це просить потерпіла.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у цій справі є усі передбачені Законом підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 107 527 грн слід віднести на рахунок держави.
Так, відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 350, 372, 392, 395 КПК України, ст.ст. 12, 44, 49 КК України, суд
постановив:
клопотання захисника - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022211040002050 від 28.12.2022 - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1