Справа №601/348/26
Провадження № 2/601/424/2026
07 травня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представинка позивача адвоката Медвідь І.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Сідорова В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю як чоловіка та жінки з жовтня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позову позивач зазначила, що з жовтня 2016 року почала проживати разом із ОСОБА_4 , як сім'я в будинку по АДРЕСА_1 , в будинку матері позивача. Вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні сімейні традиції, взаємні права та обов'язки, виховували та утримували дітей позивача від першого шлюбу, які сприймали його як батька, разом садили город, збирали врожай, доглядали та ремонтували будинок, купувати техніку, разом відпочивали, зустрічалися із сусідами та підтримували з ними добросусідські відносини. 20 квітня 2022 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу, приймав участь у бойових діях. З того часу він регулярно пересилав їй кошти для оплату комунальних послуг та для проживання. Влітку 2025 року позивач отримала сповіщення, що її чоловік зник безвісти під час виконання бойового завдання. Пізніше підтвердилася його смерть, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановлення факту проживання однією сім'єю позивачу необхідно для реалізації прав, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», як члену сім'ї особи, зниклої безвісти, а саме як дружині.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. ОСОБА_1 додатково пояснила, що з ОСОБА_4 разом почали проживати з жовтня 2016 року по день його смерті. Разом з ним проживали її троє дітей. До його смерті з ними проживала її менша дитина ОСОБА_5 . За час спільного проживання робили покупки побутової техніки за спільні кошти, як для себе так і для його мами, і для мами позивача. Здійснювали за спільні кошти ремонтні роботи по місцю проживання в будинку по АДРЕСА_1 . Їздили на роботу в Республіку Польща, однак коли поверталися додому, то проживали разом. Після мобілізації ОСОБА_4 він також проживав з нею коли приходив у відпустку. Після його поранення він також проходив реабілітацію та проживав з нею по вказаній адресі. Вона також здійснювала його поховання. Просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що є матір'ю загиблого ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їй відомо, що її син з жовтня 2016 року проживав однією сім'єю з позивачем ОСОБА_1 та її дітьми. Її син разом з ОСОБА_1 та її дітьми приїжджали до неї в гості в с. Темногайці Кременецького району. Її син завжди представляв оточуючим ОСОБА_1 як свою дружину. Також їй відомо, що її син мав намір після війни одружитися з ОСОБА_1 , вона її має за невістку. До її дітей він відносився як до своїх рідних. Він також мав рідку дочку ОСОБА_3 , якій також матеріально допомагав, хоча разом і не проживав з нею. З її матір'ю він розлучився, ще як дочці було приблизно 4 роки.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Сідоров В.М. позовні вимоги не визнав та пояснив, що його довіритель не вважає, що її батько ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_1 однією сім'єю. Так, він час від часу проживав з нею, однак ці відносини не можливо назвати сімейними. Позивачем не доведено даного факту.
Представник третьої особи в своїх поясненнях вважає, що позивач не довів заявлених позовних вимог та просить справу слухати у його відсутність та відмовити у позові.
Ухвалою судді від 13.02.2026, відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.04.2026, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Вислухавши сторони та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено слідуючі факти та обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із жовтня 2016 року разом проживали, вели спільне господарство, проводили дозвілля та святкування, мали спільний бюджет, підтримували шлюбні стосунки, однак у відділі РАЦС шлюбу не зареєстрували.
За час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали із жовтня 2016 року однією сім'єю, за адресою: по АДРЕСА_1 . (Акт обстеження житлових умов про фактичне проживання від 26.11.2025).
У зв'язку із збройною агресією російської федерації, 20.04.2022 ОСОБА_4 вступив до лав Збройних сил України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Новоданилівка, Пологівського району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 від 22.11.2025, виданим Шумським відділом ДРАС у Кременецькому районі.
Рапортом від 03.04.2025 на ім'я командира в/ч НОМЕР_2 про надання відпустки ОСОБА_4 у якому він зазначає своє місце проживання по АДРЕСА_1 , тобто за адресою проживання ОСОБА_6 .
Позивачем долучено сімейне фото, на яких зображено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 разом із донькою заявниці та інші фото, де вони зображені з іншими членами родини як позивача так і ОСОБА_4 .
Також долучено скрін-шоти з мобільного телефону позивача, на який зображена переписка між позивачем та ОСОБА_4 . Переписка позивача із іншою особою, яка відбувалася після зникнення ОСОБА_4 під час бойових дій.
Квитанції по грошові перекази від ОСОБА_4 на ім'я позивача за період з 19.08.2024 по 08.08.2025 (а.с.15-27).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою відповідача ОСОБА_2 , яка є її племінницею. Вона знає ОСОБА_1 як дружину свого брата ОСОБА_4 . Він їх познайомив у жовтні 2016 року. Він проживав з ОСОБА_1 до дня своє смерті як одна сім'я. Вони проживали у неї дома в АДРЕСА_1 , та її троє дітей, її мама. Вони купляли спільно речі, вели спільний побут. Він позивача всім представляв як свою дружину. Вона ОСОБА_2 сприймається як член їх родини. Після зникнення на війні ОСОБА_4 - ОСОБА_1 постійно його розшукувала, взнавала про його долю у військовій частині, до того часу поки не підтвердилася його смерть.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , що є неподалік з її місцем проживання. Вона є близькою подругою. Жили ОСОБА_1 з ОСОБА_4 як сім'я, її дітей він вважав за своїх. Вона їх сприймала як сімейну пару. Вони вели спільний побут, купляли спільно речі, мали спільні витрати. З війни у відпустку ОСОБА_4 приїжджав до ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є дочкою ОСОБА_1 , їй на даний час є 16 років. ОСОБА_4 знає з 2016 року. Їх познайомила її мама. З того часу він проживав з ними. Він завжди піклувався про неї, виховував її, купляв різні речі. Вона вважала його своїм батьком.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_2 познайомилася з ОСОБА_1 коли та приїхала в село до матері ОСОБА_4 разом з ним у 2016 році. З того часу періодично вони навідувалися до його мами. Відомо, що вони купляли для його мами побутову техніку. Після мобілізації вони також разом приїжджали до його матері.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір що даного факту.
Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Верховний Суд України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 роз'яснив, що доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з вимогами частини 4 Сімейного кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Згідно ч. 1 ст. 16 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно ч. 9 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Згідно ч. 10 ст. 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до абз. 2 п. 2 Постанови №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» яка прийнята на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено на підставі досліджених доказів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дійсно проживали однією сім'єю, що не заперечується матір'ю ОСОБА_4 відповідачем ОСОБА_2 .. Даний факт підтверджений іншими доказами, а саме показами свідків, які є переконливими, спільними фото ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та з іншими членами родини, переписками з телефона де вони обговорюють різні аспекти сімейного життя, квитанціями про перерахування коштів у 2025 році ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 , актом обстеження умов проживання та рапортом ОСОБА_4 , у якому він зазначає своє місце проживання по АДРЕСА_1 , тобто за адресою проживання ОСОБА_6 .
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши докази сторін, а також у їх сукупності, приходить до переконання, що слід встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю, без реєстрації шлюбу у період із жовтня 2016 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю як чоловіка та жінки з жовтня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Міністерство оборони України, адреса Україна, 03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ, будинок 6 ЄДРПОУ 00034022.
Головуючий: