Справа № 944/1501/26
Провадження №2/944/1828/26
07.05.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №555136610463 від 20.12.2020 року у розмірі 5940.30 грн, судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.12.2020 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №555136610463. Даний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3500 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка 365% річних від суми позики у межах строку надання позики, стандартна процентна ставка фіксована 850% річних від суми позики. Договором передбачено, що позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційній анкеті клієнта-позичальника у системі «Loany» на відповідному сайті. Зазначає, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підставі електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунках якої, в подальшому, кредитодавцем буде перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 5940.30 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 3500,00 грн, процентів за користування кредитом в розмірі 2440.30 грн. 18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №18/12-2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» передало (відступило) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло належні ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги, в тому числі за кредитним договором №555136610463. З врахуванням наведеного, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
Представник позивача в судове засідання не прибула, однак в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, долучає копію посвідчення особи з інвалідністю 2 групи.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.05.2026 року.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05 травня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 07 травня 2026 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 20.12.2020 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №555136610463, шляхом підписання електронним підписом відповідача відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 1.1 - 1.1.1.2 Договору, на підставі Заявки на позику від 20.12.2020 , підписаної Позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 3500.00 грн (далі позика), на строк 30 календарних днів під 365.00 % річних, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить:
Знижена процентна ставка становить 365.00 річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку;
Стандартна процента ставка становить 850.00 річних від суми Позики, якщо Позичальник не виконав умови зазначенi в пп.1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1 Договору, позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.
Відповідно до довідки про ідентифікацію кредитного договору №555136610463 від 20.12.2020 року, клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якими укладено договір № 555136610463 від 20.12.2020 ідентифікований ТОВ «Київська торгово інвестиційна компанія». Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор 9874, час відправки ідентифікатора позичальнику 20.12.2020 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» М.Г. Номер телефону/електрона пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380636054569.
Відповідно до довідки, складеної ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та квитанції № 1511602557, позичальнику ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , платіжна система 555136610463, номер транзакції 1511602557, дата транзакції 20.12.2020, через платіжну систему LIQPAY на картку НОМЕР_2 було надано кредитні кошти на суму 3500 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №555136610463 від 20.12.2020 року, станом на 27.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає 5940.30 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 3500,00 грн, процентів за користування кредитом в розмірі 2440.30 грн.
18.12.2023 року між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №18/12-2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» передало (відступило) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло належні ТОВ ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до додаткового договору №1 до Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року, від 21.12.2023 року, у зв'язку iз виявленням технiчних помилок (описок) сторони вирiшили внести змiни до Договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору №18/12-2023 від 18.12.2023 року, від 22.12.2023 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРНЕРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 5940.30 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 3500,00 грн, процентів за користування кредитом в розмірі 2440.30 грн.
Мотиви та оцінка суду
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 555136610463 від 20.12.2020 року, отже є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зі змісту кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов'язань не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед первинним кредитором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Судом встановлено, що ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна компанія» відповідно до укладеного договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 року набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 555136610463 від 20.12.2020 року.
За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитних договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору, був обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, а також іншими його умовами, з чим погодився, підписавши електронним підписом кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
ТОВ «Факторинг Партнерс» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором в сумі 5940.30 грн, з яких: 3500 грн - заборгованість за кредитом, 2440.30 грн - заборгованість за процентами.
Судові витрати
Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 29.07.2024 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне витрати понесені позивачем зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позов задоволено повністю, позивачу слід компенсувати 2662.40 грн судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Щодо вимог про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивач подав договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, заявку на надання юридичної допомоги №2845, витяг з акту №27 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року щодо примусового стягнення з відповідача заборгованості, які складаються з: надання усної консультації, 2 години - 3000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі заяви до суду, 2 години - 6000 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, а також враховуючи, що відповідач у справі є особовою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.
Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Кредитним договором №555136610463 від 20.12.2020 року у розмірі 5940 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок) гривень 30 копійок.
Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.05.2026 року.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ: 42640371, адреса: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Кондратьєва Н.А.