Справа №443/563/26
Провадження №2/443/629/26
іменем України
07 травня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ «Споживчий центр» (позивач) подало до суду позов до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором №29.06.2025-100001993 від 29.06.2025 у розмірі 16 394,11 грн та суму сплаченого позивачем судового збору.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.06.2025 укладено Кредитний договір (оферти) №29.06.2025-100001993. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн. Дата надання/видачі кредиту - 29.06.2025, сума кредиту: 6 000,00 грн, строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.11.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 20% від суми Кредиту та дорівнює 1 200 грн 00 коп. Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. 30.07.2025 між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додатковий договір, за яким Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту, в зв'язку з чим внести наступні зміни до Договору: Сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7 000 грн 00 коп, яка складається з усіх Траншів, зазначених в Договорі та в укладених Сторонами Додаткових Договорах. За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1 000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 30.07.2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-6217. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 109 днів з дати його надання. Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов'язаний сплатити Комісію, пов'язану з наданням 2-го Траншу - 20% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 200 грн 00 коп. У зв'язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0,72% (денна процентна ставка), орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 12 522 грн 65 коп, загальні витрати за споживчим кредитом - 5 522 грн 65 коп. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1-го Траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.11.2025. Неустойка: 70 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Товариство свої зобов'язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 16 394,11 грн, що складається з: тіла кредиту - 6 578,61 грн, процентів - 6 455,50 грн, неустойки - 3 360,00 грн. Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1 333,65 грн від 12.07.2025, на суму 1 333,65 грн від 26.07.2025, на суму 1 924,09 грн від 11.08.2025.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву (а.с.46-48), в обґрунтування кого покликаючись на те, що позивачем не враховано пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України та здійснено розрахунок нарахування неустойки за період 2025 року, тому в цьому випадку, Позивач неправомірно нарахував заборгованість у вигляді неустойки, що порушує умови чинного законодавства. Відповідач відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки є військовослужбовцем. Відповідач частково сплатив заборгованість, на загальну суму - 4 591,39 грн. А враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати відсотків та будь-яких інших нарахувань, вважає за необхідне зарахувати сплати Відповідача в рахунок сплати тіла: 7 000,00 грн (тіло кредиту) - (мінус) 4 591,39 грн (сплата по кредиту) = 2 408,61 грн. Таким чином, заборгованість Відповідача має складати 2 408,61 грн. Тому, вважає, що позовні вимоги Товариства не підлягають задоволенню в частині стягнення відсотків, неустойки та комісії.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак у поданому відзиві представник відповідача просить справу розглядати за їх відсутності.
Заяв, клопотань, учасниками справи не подано.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.12-13).
Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 04.05.2026 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
29.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з метою отримання банківських послуг та шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (кредитної лінії) (оферти), прийняв пропозицію ТОВ «Споживчий центр» та уклав кредитний договір № 29.06.2025-100001993.
За змістом заявки кредитного договору № 29.06.2025-100001993 від 29.06.2025 згаданий електронний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і відповідно до умов цього договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 29.06.2025. Сума Кредиту: 6 000 грн. Строк, на який надається Кредит, 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 15.11.2025. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1 200,00 грн. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% (денна процентна ставка) = (7336,39/6000)/140х100%. Сторонами погоджено графік платежів, у якому міститься інформація про загальний розмір чергового платежу, розмір платежу з процентів у складі чергового платежу, розмір платежу з комісії за надання у складі чергового платежу, розмір платежу з суми кредиту у складі чергового платежу, дати початку і закінчення чергового періоду користування кредитом, дати чергового платежу. Неустойка: 60 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
За умовами кредитного договору № 29.06.2025-100001993 від 29.06.2025:
кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію (п.3.1 Договору);
кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.3.2 Договору);
Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-6217 (п.4.1 Договору);
Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором,- негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій (п.6.1 Договору);
у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом (п.7.6. Договору);
у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії(ій) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору (п.9.1. Договору).
Оферта, заявка кредитного договору, акцепт, інформаційне повідомлення позичальника підписані ОСОБА_1 електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора Е495 (а.с.30-33, 33-34, 34-35).
30.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з пропозицією укладення додаткового договору до кредитного договору № 29.06.2025-100001993, запропонувавши внести наступні зміни до Договору:
сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 7000 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші);
за даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 1000 грн 00 коп; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 30/07/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-6217. . Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4149-49XX-XXXX-6217. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 109 днів з дати його надання.
сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов'язаний сплатити Комісію, пов'язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі - «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 20% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 200 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів;
у зв'язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.72% (денна процентна ставка) = (5522.65/7000)/109 ? 100% . При цьому РРПС - 5719.86%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 12 522 грн. 65 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 5522 грн. 65 коп;
строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1-го Траншу;
дата повернення (виплати) кредиту - 15.11.2025;
неустойка: 70 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Додатковий договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора К664 (а.с.36-38).
Згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (iPAY.ua) від 12.03.2025 успішно перераховано кошти 29.06.2025 на суму 6 000,00 грн, а 30.07.2025 - на суму 1 000 грн на номер картки НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту № 29.06.2025-100001993 (а.с.25, 26).
Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 29.06.2025-100001993 від 29.06.2025 встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 складає: 6 578,61 грн - основний борг, 6 455,50 грн - проценти, 3 360,00 грн - неустойка. Всього 16 394,11 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 29.06.2025 по 15.11.2025 (а.с.27).
ОСОБА_1 23.02.2024 пройшов ідентифікацію через систему BankID НБУ (а.с.44).
ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України 01.08.2023, про що свідчить відповідний запис у військовому квитку серії НОМЕР_2 (а.с.51).
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 13.06.2025 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 (а.с.53).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (ТОВ «Споживчий центр») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд.
За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції
Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).
Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Нормою частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Закон України «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який прийнятий 15.11.2016 та набрав чинності 10.06.2017, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Так, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII).
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).
Згідно з приписами частини 5 статті 12 Закону № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Також, судом враховано норми статей 11, 203, 205, 207, 598, 599, 611, 626, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, які визначають підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, форм правочину та способи волевиявлення, вимоги до письмової форми правочину, підстави припинення зобов'язання та припинення зобов'язання виконанням, правові наслідки порушення зобов'язання, поняття та види договору, обов'язок позичальника повернути позику, кредитний договір та проценти за кредитним договором.
Згідно з положеннями частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що в частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд зауважує, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Водночас, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналіз матеріалів справи, зокрема Кредитного договору №29.06.2025-100001993 від 29.06.2025 (далі - Кредитний договір) та Додаткового договору до нього, дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_1 , як позичальник за цими правочинами, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, надавши йому персональні дані, а саме: ПІБ, місце проживання, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номери телефонів, реквізити платіжного засобу, необхідні для укладення правочинів та формування одноразових ідентифікаторів.
При цьому сторонами погоджено всі істотні умови Кредитного договору, які передбачені для цього виду договорів.
Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету правочини між сторонами не були б укладені.
Оскільки Кредитний договір та Додатковий договір до нього підписані ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразових ідентифікаторів, які надані йому кредитодавцем саме з цією метою, тому суд доходить переконання, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами зазначених правочинів.
Факт одержання коштів ОСОБА_1 підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» (iPAY.ua) від 12.03.2026, за змістом яких ТОВ «Споживчий центр» було здійснено успішне перерахування грошових коштів у сумі6 000,00 грн та 1 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 ,яку ОСОБА_1 вказав саме з цією метою.
Окрім іншого, суд звертає увагу на те, що перерахування коштів узгоджується з вищенаведеними встановленими обставинам справи, зокрема з тим, що кошти перераховані в день (дату) укладення відповідного Кредитного договору і розмір перерахованих коштів відповідає сумі коштів, зазначених у цьому Кредитному договорі.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого висновку, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку був укладений Кредитний договір та Додатковий договір до нього, а позичальник, після отримання кредитних коштів у обумовленому розмірі, зобов'язання, що виникли з цих правочинів, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
При цьому, суд враховую позицію сторони відповідача, яка, по суті, визнала обставини укладення Кредитного договору та Додаткового договору до нього, а також отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 7 000,00 грн.
Підстав вважати, що розрахунок заборгованості в частині основного боргу (тіла кредиту) в сумі 7 000,00 грн є неправильним суд не вбачає, оскільки такий узгоджується з умовам Кредитного договору та визнається сторонами.
Однак, заборгованість в частині процентів та комісії суд вважає необґрунтованою виходячи з такого.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.
Аналіз умов Кредитного договору, зокрема пункти 3.1., 4.4., 5.2., 6.1., 8.1., які передбачають сплату комісії, а також пункти 7, 12 Заявки та Відповіді, які визначають вид та розмір комісії, дозволяє дійти висновку, що визначена договором «комісія, пов'язана за наданням кредиту» фактично встановлена саме за надання кредиту (видачу траншів), тобто за виконання кредитодавцем свого обов'язку, а не за надання окремої, самостійної послуги позичальнику.
З урахуванням викладеного, а також вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд доходить висновку, що умови Кредитного договору в частині встановлення комісії за надання кредиту фактично передбачають оплату дій кредитодавця, які є його обов'язком за договором, а не окремою самостійною послугою, що надається позичальнику.
Такі умови призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін на шкоду споживачу, суперечать принципу добросовісності та, відповідно до вимог закону, є нікчемними, тобто такими, що не створюють юридичних наслідків для сторін.
У зв'язку з цим вимоги позивача в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.
Також, суд звертає увагу на те, що наявні у справі докази, а саме: довідка військової частини та військовий квиток свідчать про те, що ОСОБА_1 з 01.08.2023 і на час дії Кредитного договору був військовослужбовцем.
За наведених обставин, зважаючи на положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за Кредитним договором та штрафні санкції на період проходження ОСОБА_1 військової служби не підлягають нарахуванню, а у разі їх нарахування - не підлягають сплаті.
Окрім цього, суд зазначає, що зобов'язання щодо сплати неустойки (штрафу, пені) у відповідача також відсутнє в силу прямої дії норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, яка є чинною та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене у сукупності, а також те, що відповідачем частково виконано зобов'язання за Кредитним договором шляхом сплати грошових коштів у сумі 4 591,39 грн, що визнається сторонами, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у сумі 2 408,61 грн (7 000,00 грн - 4 591,39 грн).
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 391,11 грн (2 408,61 х 100% : 16 394,11 = 14,69%; 2 662,40 : 100% х 14,69% = 391,11).
На підставі статей 11, 526, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 1, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код юридичної особи 37356833) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №29.06.2025-100001993 від 29.06.2025 у сумі 2 408,61 грн, судовий збір у сумі 391,11 грн, а всього 2 799 (дві тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн 22 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 07 травня 2026 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів