Справа № 452/453/26
Провадження № 2-во/442/49/26
"07" травня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого-судді: Крамара О.В., з участю секретаря судового засідання: Малик О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про внесення виправлення у тексті судового рішення № 452/453/26 від 27.04.2026,-
27 квітня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким: Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2024 у розмірі 13268 грн. 32 коп. та 2662 грн. 40 коп. судових витрат, а всього: 15930 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 72 копійки.
Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко Олександр Віталійович подав в суд заяву, в якій зазначає, що після ознайомлення з текстом судового рішення встановлено, що в ньому допущено описку (технічну помилку), а саме: в розолютивній частині рішення вказано: «Позов задоволити частково», проте позовні вимоги задоволені в повному обсязі, оскільки така помилка не відповідає дійсності, то просить внести виправлення в резолютивній частині рішення суду.
Розгляд заяви здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі згідно з правилами ч. 2 ст. 269 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправляти допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно з ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі №754/5790/20 (провадження №61-8348св21).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі №300/765/15-ц (провадження №61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач у позовній заяві, просив: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2024, яка станом на 09.02.2026 становить 13718,32 грн., водночас судом відмовлено у стягненні пені в розмірі 450 грн. 00 коп. та стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.02.2024 у розмірі 13268 грн. 32 коп., тому жодної описки у резолютивній частині рішення не допущено.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви про виправлення описки слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про внесення виправлення у тексті судового рішення № 452/453/26 від 27.04.2026 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Крамар