Справа № 438/2042/25
Номер провадження 4-с/438/3/2026
07 травня 2026 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців,
встановив:
5 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Бориславського міського суду Львівської області зі скаргою на дії державних виконавців Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України.
Ознайомившись з даною скаргою, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами 1 та 2 статті 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Ухвалою суду від 1 травня 2026 року повернути скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців без розгляду, оскільки зазначаючи про отримання 25 квітня 2026 року поштового відправлення, яке, за його твердженням, містило матеріали виконавчих проваджень № 80768570 та № 80768680 від 15 квітня 2026 року ним не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання відповідних документів.
Крім того, зазначено, що прохальна частина поданої скарги ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 448 ЦПК України, оскільки не містить чіткого визначення предмета оскарження. Зокрема, скаржником не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України підлягають визнанню незаконними, а також не зазначено конкретних постанов, що оскаржуються, із наведенням їх повних реквізитів (дата ухвалення, номер, зміст).
Звертаючись повторно зі скаргою, ОСОБА_1 вказав, що просить визнати незаконними та скасувати постанови ВП № 80694862 від 7 квітня 2026 року, ВП № 80768570 та ВП № 80768680 від 15 квітня 2026 року.
При цьому на підтвердження обставин отримання постанов ВП № 80768570 та ВП № 80768680 від 15 квітня 2026 року ним додано копію конверту та трекінг поштового відправлення Укрпошти, що підтверджує отримання адресатом 25 квітня 2026 року.
Щодо постанови ВП № 80694862 від 7 квітня 2026 року скаржник зазначає, що тримав відповідне поштове відправлення 17 квітня 2026 року, у той час як з первинною скаргою звернувся до суду 29 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 449 ЦПК України.
При цьому, підстав які б унеможливили подання скарги на постанову ВП № 80694862 від 7 квітня 2026 року у десятиденний строк з дня отримання постанови, ОСОБА_1 не вказано.
Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.
Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Верховний Суд у постанові від 1 листопада 2023 року у справі № 904/3734/20 указав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у передбачений законом строк або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено саме з поважних причин. У протилежному випадку дії суду матимуть наслідком порушення права інших учасників спору, зокрема, виконавця, дії якого оскаржуються, а також та загальних засад судочинства (диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін). Подібний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у справі № 718/4066/23 (провадження № 61-6813св25).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
При цьому, ЦПК України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд із урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Верховний суд неодноразово підкреслював, що законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2025 у справі № 361/717/13-ц (провадження № 61-153св25).
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю, що скаржником ОСОБА_1 пропущено десятиденний строк на оскарження постанови ВП № 80694862 від 7 квітня 2026 року, та не додано доказів, які свідчать про поважність строку звернення до суду.
Крім того, прохальна частина поданої скарги ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 448 ЦПК України, оскільки пункт 2 прохальної частини викладено наступним чином «Визнати незаконними дії державного виконавця Дрогобицького ВДВС» без зазначення які саме дій чи бездіяльність Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України підлягають визнанню незаконними.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 448 ЦПК України скарга повинна містити ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Вказаним вимогам подана скарга не відповідає, зокрема, скаржником у поданій до суду скарзі не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.
Відповідно до частини 5 статті 448 ЦПК України, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 126,127,447, 448, 449 ЦПК України, суд,-
постановив:
Повернути скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Олена ДУДАР