Справа № 331/1260/26
Провадження № 3/331/627/2026
іменем України
06.05.2026
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
встановила:
16.02.2026 року в провадження судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В. надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582739 від 04.02.2026 року, 04.02.2026 року о 10 год.02 хв. в сщ. Новомиколаївка, дорога Донецьк-Запоріжжя 59 км, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №330 від 04.02.2026 року, чим порушив п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП .
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідка про доставку смс-повідомлень на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.Крім того, правопорушнику направлялася судова повістка з повідомленням, до суду повернувся конверт не врученим.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Отже, враховуючи повторну неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності правопорушника, на підставі наявних матеріалів справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Ст.8КУпАП визначено, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ст.23КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Встановлено, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення на транспорті, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є вчинення особою діяння повторно протягом року. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки виключає відповідальність саме за частиною другою статті 130 КУпАП.
В матеріалах справи містяться відомості про те, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке було вчинено 26.09.2025 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП повністю підтверджуються наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582739 від 04.02.2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.02.2026 року,відповідно якого 04.02.2026 року о 12 год. 05 хв. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результатами алкотестера Драгер -1,68%, диском з відеозаписом, матеріалами справи.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність, а тому вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП,яка передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 (тридцять чотири) тисячі гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Даний вид адміністративного стягнення буде необхідним і достатнім для попередження скоєння нових адміністративних правопорушень як особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортним засобом та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, суддя, вважає, що зібраними доказами в повній мірі встановлено обставини порушення та доведено вину правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він, як військовослужбовець під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, ст.ст.283-285, ст.ст. 287, 290, 294, 307,308 КУпАП,-
постановила:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 (тридцять чотири) тисячі гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Реквізити для оплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300 Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998, справа №331/1260/26, 3/331/627/2026.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.
Суддя Н.В. Фісун