Номер провадження 22-ц/821/1006/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/8592/25 Категорія: 331060300 Скляренко В.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
05 травня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіВасиленко Л. І., Карпенко О.В.
секретарШирокова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Євтушенка М. П. на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.02.2026 (повний текст складено 23.02.2026, суддя в суді першої інстанції Скляренко В. М.) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Черкаська міська рада, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Перша Черкаська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин,
у вересні 2025 року представник заявника ОСОБА_1 адвокат Євтушенко М.П. звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви вказано на те, що заявник є двоюрідним братом померлої ОСОБА_2 , оскільки мати заявника та батько померлої були рідні брат та сестра. Натомість заявник не може оформити спадщину, оскільки у різних документах по батькові його матері зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у її рідного брата - « ОСОБА_4 ». У зв'язку з втратою документів та враховуючи те, що минув значний час з моменту народження відповідних осіб, заявник не може в позасудовому порядку підтвердити належним чином факту того, що його мати ОСОБА_5 є рідною сестрою ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_2 .
Заявник стверджує, що ім'я грецького походження «Спиридон» в народі використовувалось як «Свирид», а отже такі форми імен є тотожними. Посилаючись на обставини взаємовідносин відповідних фізичних осіб та наявні у заявника письмові документи, останній вважає, що існує достатньо правових підстав для ухвалення судом рішення про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідне заявнику для можливості реалізувати свої спадкові права.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.02.2026 в задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що фактично аргументи заявника про те, що його мати та батько ОСОБА_2 були рідними братом і сестрою, ґрунтуються на твердженні про те, що в таких осіб збігається прізвище та по батькові. При цьому, заявник стверджує, що імена «Спиридон» та « ОСОБА_7 » є тотожними, посилаючись на загальнодоступну інформацію про те, що «Свирид» є народною формою православного чоловічого ім'я грецького походження «Спиридон». Натомість відповідні твердження не підтверджуються наявною у вільному доступі науковою інформацією у галузі антропоніміки, а відтак такі аргументи заявника слід вважати припущенням. Тому, суд дійшов висновку, що заявником не доведено належним чином наявності родинного зв'язку між ним та померлою ОСОБА_2 на рівні ступеню споріднення двоюрідних брата й сестри.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції представник заявника ОСОБА_1 адвокат Євтушенко М.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції оцінив докази вибірково, не здійснив їх системний аналіз, фактично вимагав лише прямі документи актів цивільного стану, що суперечить природі окремого провадження, проігнорував сукупність непрямих доказів (книги, підписи, свідчення, заповіт, збіг даних, історичні обставини втрати архівів), не надав належної оцінки показанням свідків, які безпосередньо підтвердили наявність родинних відносин.
Вказує, що висновок суду про те, що твердження щодо тотожності імен « ОСОБА_7 » та «Спиридон» є припущенням, є необґрунтованим та таким, що суперечить загальновідомим мовознавчим фактам. Суд не навів жодного доказу, який би спростовував зазначене, та фактично вийшов за межі своєї компетенції, оцінюючи лінгвістичні питання без залучення спеціальних знань.
Зазначає, що суд формально підійшов до вирішення справи, що призвело до порушення права на спадкування, порушення права власності та обмеження доступу до правосуддя.
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що згідно паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 25.11.1999р. (а.с. 8-9), заявник - ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. В. Деражня Ярунського району Житомирської області, з 24.12.1974 має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Ярунським районним бюро ЗАГС Житомирської області 26.05.1950р., батьками заявника є: батько - ОСОБА_8 , українець; мати - ОСОБА_5 , українка. (а.с. 10).
Відповідно до відомостей з актового запису про народження, батьками померлої ОСОБА_2 є: батько - ОСОБА_6 , 1924 р.н., мати - ОСОБА_9 , 1925 р.н. Зазначені відомості підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та копією актового запису про народження (а.с. 15-16, 77).
У Державному архіві наявний запис про народження наступної особи: ОСОБА_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_10 , 47 років, мати - ОСОБА_11 , 45 років (а.с. 12).
Відповідно до листа Державного архіву Чернігівської області у метричних книгах Трьохсвятительської церкви м. Прилуки Прилуцького району Полтавської губернії наявні записи про народження дітей у ОСОБА_10 та ОСОБА_12 : Федір, 1906 року; Володимир 1909 року; Павло, 1911 року (а.с. 26)
Відомості щодо реєстрації актового запису про народження ОСОБА_5 ( ОСОБА_13 ), 1914 року народження, в установах Державного архіву м. Києва, Чернігівської та Полтавської областей не виявлено (а.с. 26-2)/.
Матір ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , 1925 р.н., 04.06.2008 складала заповіт, за яким заповідала на користь заявника ОСОБА_1 належну їй частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).
20.08.2015 заявником замовлялась послуга із спорудження пам'ятника на могилі ОСОБА_6 , про що свідчить відповідна накладна №903/1 від 20.08.2015 (а.с. 25).
ОСОБА_6 був автором книг « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та «Мюнхенська трагедія», 1997р., на якій наявний автограф з текстом «дорогому племяннику ОСОБА_14 от автора» (а.с. 94). У книзі «Мюнхенська трагедія», 1997р., автор зазначає про наявність в нього двох старших братів - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , та двох старших сестер - Клавдія і ОСОБА_17 (а.с. 95-97).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 14 на звороті) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
За заявою заявника у Першій черкаській державній нотаріальній конторі була зареєстровано спадкову справу №395/2023 після смерті ОСОБА_18 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За матеріалами спадкової справи встановлено, що лише заявник вчинив дії, направлені на прийняття спадщини у встановленому законом порядку. Натомість 30.07.2025р. нотаріус виніс постанову, якою відмовив заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_18 ( а.с. 29, 64-74).
Наразі заявник не може прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки факт родинних відносин між заявником та померлою не підтверджується належним чином через відсутність документів про народження матері заявника - ОСОБА_5 . Натомість заявник стверджує що його мати - ОСОБА_5 - та батько померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - були рідними братом та сестрою. Тож заявнику необхідно реалізувати його право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємцю п'ятої черги, але внаслідок відсутності документів на підтвердження родинного зв'язку є перешкоди для реалізації законних прав заявника, що зумовило необхідність звернення до суду.
За клопотанням представника заявника в судовому засіданні суду першої інстанції було допитано свідків. Свідок ОСОБА_19 пояснила, що вона живе у сусідньому дворі і допомагає заявнику, оскільки є для нього родичкою - дружина внучатого племінника дружини заявника. Пояснила, що їй було відомо про те, що ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою для заявника. Також пояснила, що вона (свідок) допомагала заявнику укласти договір довічного утримання ОСОБА_20 .
Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона знала померлу ОСОБА_2 , оскільки проживала з нею по сусідству в одному будинку. Зазначила, що зі слів сусідів їй відомо, що заявник приходиться двоюрідним братом для померлої ОСОБА_2 , хоча остання відгукувалась про заявника, як про свого родича і не уточнювала ступень родинного зв'язку. Зазначила, що коли у померлої виникала необхідність у вирішенні якогось проблемного питання, то вона завжди зверталась по допомогу до заявника.
Такими є фактичні обставини у справі.
Правовідносини, які виникли у справі мають таке правове регулювання.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1216, 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
За положеннями частини 4 статті 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
За ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.
Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно роз'яснень, які викладені у пункті 7 вказаної постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Згідно до вимог ст.294 ЦПК України вбачається, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Однак, на вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, не надавши оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, не сприяв належним чином у здійсненні прав та інтересів заявника, не роз'яснив належним чином йому право надавати інші докази, окрім вже поданих, за власною ініціативою не витребував необхідних, на думку суду доказів, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про недоведеність факту родинних відносин, який просив встановити заявник.
Також, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14.04.2026 витребувано у ОСОБА_1 в якості доказу підтвердження ідентичності імен, які він зазначає у заяві про встановлення родинних відносин, висновок спеціаліста (експерта) в галузі лінгвістики.
На виконання вимог вказаної ухвали суду представником заявника адвокатом ОСОБА_22 20.04.2026 надіслано апеляційному суду висновок спеціаліста в галузі лінгвістики - ОСОБА_23 , кандидата філологічних наук, доцента кафедри методики навчання, стилістики і культури української мови Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, спеціаліста в галузі українського мовознавства.
Згідно до вказаного висновку спеціаліста від 16.04.2026 :
1)ім'я «Свирид» є науково засвідченою народною (розмовною) формою імені «Спиридон»;
2)імена «Спиридон», «Свиридон» та «Свирид» є варіантними формами одного антропоніма;
3)утворення форм по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_5 », « ОСОБА_24 », « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_25 » здійснюється від різних варіантів одного імені;
4)відмінності в написанні зазначених форм мають виключно варіантний, орфографічний та фонетичний характер і не свідчать про походження від різних осіб, а є наслідком варіантності особового імені;
5)5) з лінгвістичної точки зору імена «Спиридон» і «Свирид», а також похідні від них патроніми « ОСОБА_4 », « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_25 » є ідентичними за походженням і можуть розглядатися як такі, що належать до одного антропоніма у контексті ідентифікації особи та встановлення родинних відносин.
Колегія суддів приходить до висновку, що надані заявником письмові докази в сукупності з показаннями допитаних свідків, з врахуванням наведеного висновку спеціаліаліста, з достатньою вірогідністю свідчать про родинні стосунки між родичами у бічній лінії споріднення, а саме те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були двоюрідними братом і сестрою, оскільки походили від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в свою чергу були рідним братом та сестрою, оскільки їх батьком був ОСОБА_26 , він же ОСОБА_27 .
Оскільки факт, який просить встановити ОСОБА_1 , має для нього юридичне значення, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а можливість у інший спосіб підтвердити цей факт, окрім як за рішенням суду, у заявника відсутня, і між учасниками справи відсутній спір про право, колегія судів вважає вимогу про встановлення факту родинних відносин обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отжерішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.02.2026 слід скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
РішенняПридніпровського районного суду м. Черкаси від 23.02.2026 у даній цивільній справі - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя була двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 05.05.2026.
Суддя-доповідач
Судді