Справа № 713/790/26
Провадження №1-кс/713/162/26
іменем України
04.05.2026 м. Вижниця
Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , за участю представника потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вижниця скаргу адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси підприємства Juhos es Juhos Kft, на постанову дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 24 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси підприємства Juhos es Juhos Kft звернувся в суд із скаргою на постанову дізнавача СД Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 24 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.
У скарзі вказує, що постановою дізнавача сектору дізнання Вижницького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 24.12.2025 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, у зв'язку з відсутністю в даному діянні складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Вважав постанову про закриття провадження незаконною та помилковою, з таких підстав: факт неповернення коштів: ОСОБА_5 заволодів коштами підприємства Juhos es Juhos Kft у сумі 3000 євро (аванс 20%). До матеріалів справи додано квитанцію про повернення лише 5000,00 гривень. Ця сума є мізерною та не свідчить про реальний намір повернути основну частину боргу (понад 150000,00 за курсом НБУ), а є лише спробою імітувати відсутність злочинного умислу. Використання обману: під час розслідування встановлено, що ОСОБА_5 надсилав фото продукції, зроблені 8 та 16 років тому, взяті з чужих сайтів. Це є прямим підтвердженням обману з метою введення потерпілого в оману щодо наявності виробничих потужностей. Орган розслідування помилково трактує дії ОСОБА_5 , як виключно цивільно-правові відносини. Проте, згідно з позицією Верховоного Суду, яку дізнавач цитує у постанові, наявність формального договору не виключає шахрайства, якщо особа в момент заволодіння коштами мала на меті їх привласнити. Невиконання зобов'язань у поєднанні з використанням фейкових фото свідчить саме про такий умисел.
Просить скасувати постанову від 24.12.2025 року дізнавача сектору дізнання Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.
В судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, посилався на обставини викладені в скарзі, просив задовольнити.
В судове засідання прокурор та дізнавач не з'явились. До початку розгляду справи від дізнавача надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність, вважає постанову незаконною.
Суд, заслухавши представника заявника ОСОБА_3 , дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження №12025263060000124 від 11.09.2025 року, дійшов до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити виходячи з наступного.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється §1 Глави 26 КПК України.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч.1 ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судом встановлено, що 11.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025263060000124 внесено запис про кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.1 КК України.
З витягу з кримінального провадження №12025263060000124 від 11.09.2025 року вбачається, що 10.09.2025 року до Вижницького РВП із Вижницького районного суду надійшла ухвала №713/2794/25 про внесення відомостей в ЄРДР по зверненню громадянина України ОСОБА_3 , відносно ФОП ОСОБА_5 , адреса діяльності - АДРЕСА_1 , оскільки останній, згідно умов укладеного між ним та підприємством «Juhos es Juhos Kft» (дислокація Угорщина, місто Мадьярорсаг) контракту, отримавши попередню оплату в сумі 20 %, що становило 3000 євро, не виконав його та не відповідає на телефонні дзвінки (ЄО 12010 від 02.09.2025 року).
Постановою дізнавача сектору дізнання Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 від 24 грудня 2025 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року за ст.190 ч.1 КК України, - закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Дізнавач в постанові про закриття зазначив, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини у вигляді купівлі продажу переробленої лісодеревини, тому такі спори між сторонами, що уклали договір вирішуються в цивільному порядку в судах загальної юрисдикції. В даному кримінальному провадженні нікому про підозру не повідомлялось, оскільки достатніх доказів для підозри у вчиненні даного кримінального проступку не здобуто.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цією глави.
Відповідно до ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
У ч.1 ст.92 КПК України вказано, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно положень п.4 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.40-1 ч.1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
З матеріалів кримінального провадження №12025263060000124 від 11.09.2025 року та з оскаржуваної постанови від 24 грудня 2025 року вбачається, що дізнавачем у постанові про закриття детально розписано всі слідчі дії, які були здійснені ним в ході досудового розслідування, зокрема:
24.09.2025 року допитано представника потерпілого ОСОБА_3 , який показав, що представляє інтереси підприємства «Juhos es Juhos Kft», яке підписано на групу українських продавців пиломатеріалів у програмі Viber, яка називається Derevo Wood/Sale of Wood. У цю групу ОСОБА_6 написав допис, що шукає дошки з сосни, і йому відповів ОСОБА_7 , який повідомив, що має власний ліс. Вони обговорили процес виробництва. ОСОБА_7 повністю погодився і запевнив, що на основі наданої специфікації та домовленостей він здатний виготовити продукцію необхідної якості та кількості та також домовилися про ціну. Він також розповів, що має власну сушильну камеру. Водночас ОСОБА_6 розпитував у нього про іншу продукцію, наприклад, про пелети, а також про соснові дошки преміум-якості, для виготовлення яких потрібні високоякісні кругляки. Тоді ОСОБА_6 почав шукати фотографії, які надіслав йому ОСОБА_7 , у програмі Google і виявив, що надіслані ним знімки були зроблені 8 і 16 років тому, вони раніше були опубліковані на інших веб-сайтах. У цей момент ОСОБА_6 вже запідозрив, що з переданими йому 3000,00 євро будуть проблеми. ОСОБА_6 постійно підтримував зв'язок з ОСОБА_8 , і все частіше він став повторювати, що немає кругляку. Він почав говорити, що немає кругляку. Потім цей процес спілкування змінився, і він почав говорити, що просить вибачення, але його теж обдурили. ОСОБА_6 повідомив, що хоче повернути назад свої гроші. Процес спілкування був спрямований на затягування часу.
03.12.2025 року допитано в якості свідка ОСОБА_5 , який показав, що займається підприємницькою діяльністю та в липні 2025 року між ним та угорською фірмою «Juhos es Juhos Kft» було укладено письмовий договір про співпрацю з лісодеревиною та в подальшому йому даним підприємством на підставі укладеного договору було перераховано аванс в сумі 3000 євро. Після чого ним виконувались заготівельні роботи лісодеревини. Та зазначив, що замовлення не виконано в термін вказаний в договорі у зв'язку із важкою ситуацією в державі. Також доповнив, що він підтримує зв'язок із замовником та вони знають про всю його виконану роботу та в нього не має жодного умислу на вчинення шахрайських дій по відношення до даного підприємства та долучив копію укладеного договору.
03.12.2025 року допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який показав, що його син ОСОБА_5 в липні 2025 року уклав письмовий договір із угорською фірмою про співпрацю із купівлі-продажу переробленої лісодеревини. Йому також відомо що його син на даний час та з початку укладення даного договору старається повністю його виконати, однак із складною ситуацією в державі йому не вдається забезпечити повністю виконання даного договору. На скільки йому відомо то його син підтримує зв'язок із представника даної фірми та вони дійшли згоди про повернення суми авансу.
З платіжної інструкції від 24.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_5 сплачено 5000,00 грн.
Відповідно до ч.1 п.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Склад кримінального правопорушення згідно Кримінального кодексу України включає в себе об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.190 ч.1 КК України передбачає відповідальність за шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Способом заволодіння майном при шахрайстві може бути обман або зловживання довірою в будь-яких формах, кримінальне правопорушення відбувається лише з прямим умислом, обов'язкова ознака суб'єктивної сторони - корислива мета. Обов'язковим фактором є наявність в діях особи навмисного обману або зловживання довірою з метою безоплатного заволодіння грошима та умисел на неповернення коштів.
Обов'язковою ознакою шахрайства, як кримінального правопорушення з матеріальним складом, є настання суспільно-небезпечних наслідків, що проявляються у вигляді заподіяної шкоди внаслідок заволодіння майном.
Відсутність в діянні хоча б одного обов'язкового елементу складу кримінального правопорушення свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення загалом.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим або п'ятим цієї частини.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування , після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5, 6, 7 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. 5. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Отже, під час проведення досудового розслідування дізнавач не отримав об'єктивних та достовірних даних про наявність в діях ОСОБА_5 кримінально караного діяння, що в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчило б про наявність кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, що підтверджується доказами зібраними під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Таким чином суд вважає, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025263060000124 від 11.09.2025 року, у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, є вмотивованим, дізнавачем надано оцінку всіх обставин кримінального провадження, показам допитаних свідків, а тому відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України.
Таким чином, Суд вважає, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_10