Справа № 636/10826/24 Провадження№ 1-кс/636/640/26
05 травня 2026 року слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області в м. Чугуїв, клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного по кримінальному провадженню №62023140120000488 від 18 серпня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на момент вчинення злочину перебував на посаді бойового медика 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , старший солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
встановив:
До Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного по кримінальному провадженню №62023140120000488 від 18 серпня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу за мобілізацією та наказом командира військової частини НОМЕР_2 №110-РС від 22.04.2023 призначений на посаду бойового медика 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 .
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 05.07.2023 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 05.07.2023 самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , в період з 05.07.2023 по теперішній час, в умовах воєнного стану, незаконно перебуває поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_2 та проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконує, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд з 05.07.2023 по теперішній час.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у самовільному залишенні місця несення служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Зміїв, Харківської області, громадянин України, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, на момент вчинення злочину перебував на посаді бойового медика 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , старший солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
11 квітня 2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 406 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами, а саме протоколами допиту свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 ; матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 ; іншими матеріали кримінального провадження в своїй сукупності.
Допитана в якості свідка мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надала інформацію що ОСОБА_4 , був мобілізований до ЗСУ на початку 2023 року, проходив службу в 24-й бригаді. Останній раз бачила його влітку 2023 року, він залишив свій мобільний телефон. Останній раз дзвонив влітку 2024 року, де він знаходиться їй не відомо.
Допитана в якості свідка батько - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який повідомив що ОСОБА_4 , був мобілізований до ЗСУ на початку 2023 року, де проходив службу невідомо. Останній раз бачив його влітку 2023 року, він приїхав додому, зібрав речі та залишив свій мобільний телефон. Останній раз дзвонив матері влітку 2024 року, де він знаходиться їй не відомо.
Допитані в якості свідків сусіди ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), друзі ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) повідомили, що їм відомо, що ОСОБА_4 був мобілізований до лав СЗУ, та з 2023 року місцезнаходження останнього їм не відоме.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проводяться заходи на встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 з цією метою органом досудового розслідування проведено обшуки з метою перевірки факту переховування ОСОБА_4 за адресами реєстрації та проживання, однак його місцезнаходження до теперішнього часу не встановлено.
На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_4 органу досудового розслідування невідоме, за місцем постійного мешкання та реєстрації він відсутній, зі слів сусідів не з'являвся та місцезнаходження їм не відомо, телефонного зв'язку з ним не має, що є підставою вважати, що він умисно переховується від органів слідства та суду.
14.04.2025 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140120000488 від 18.08.2023 року зупинено на підставі ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку з переховуванням підозрюваного від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук.
15.10.2025 згідно ухвали Чугуївського міського суду Харківської області слідчим суддею ОСОБА_13 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 (справа № 636/10826/24, провадження № 1-636/1238/25), строк дії ухвали визначений до шести місяців із дати постановлення ухвали.
Згідно ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явився, надавши заяву в якій вказане клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне: відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті, це клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
Як вбачається з ч. 3 ст. 188 КПК України, слідчий додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу обставини.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена одночасна сукупність двох обставин, визначених ч. 4 ст. 189 КПК України, а саме, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КПК України клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.
Таким чином, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та постановляє ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваної з метою приводу до суду, оскільки клопотання є обґрунтованим, а підстав розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу у відсутність підозрюваної немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 187, 189, 190, 191, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного по кримінальному провадженню №62023140120000488 від 18 серпня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, на момент вчинення злочину перебував на посаді бойового медика 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_2 , старший солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Затриманого ОСОБА_4 не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, доставити до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання, для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити СКП Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області.
Ухвала втрачає закону силу з моменту приводу підозрюваного до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді; відкликання ухвали прокурором.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1