Справа № 179/2233/25
№ провадження 2/646/1838/2026
05 травня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
за участі секретаря судового засідання Скриннік А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором в розмірі 375 495,28 грн., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» сплачений судовий збір в розмірі 4505,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.03.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладено кредитний договір № 22036000318053, за яким АТ «Банк Кредит Дніпро» надав кредит в сумі 224 000 гривень строком на 60 місяців з 13.03.2020 по 13.03.2025 включно. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту.
Відповідно до п. 1.2. Договору, цільове призначення на споживчі потреби; Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту з 13.03.2020 по 12.07.2021 - 3% від Суми кредиту, з 13.03.2020 по 12.07.2020 - 2,5% від Суми Кредиту, з 13.10.2022 по 12.01.2024 - 1.5% від Суми Кредиту, з 13.01.2024 по 13.03.2025 - 0,925%; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом 56,00 %.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
28.05.2025 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір № 28/05/25/1 про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 , за кредитний договором № 22036000318053 від 13.03.2020.
Через порушення позичальником своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними станом на 12.12.2025 утворилась заборгованість у розмірі 375 495,28 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість в добровільному порядку.
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Основ'янського районного суду міста Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справа розподілена у провадження судді Шиховцової А.О.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
22.01.2026 на адресу суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 26.01.2026 провадження у справі відкрите, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.02.2026 підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст.280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідачка відзив на позовну заяву не подала, тому в силу ч. 8 ст. 178ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ч.1ст.13 Цивільного процесуального кодексу України(далі по тексту -ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 13.03.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» укладено кредитний договір № 22036000318053, за яким АТ «Банк Кредит Дніпро» надав кредит в сумі 224 000 гривень строком на 60 місяців з 13.03.2020 по 13.03.2025 включно. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту.
Відповідно до п. 1.2. Договору, цільове призначення на споживчі потреби; Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту з 13.03.2020 по 12.07.2021 - 3% від Суми кредиту, з 13.03.2020 по 12.07.2020 - 2,5% від Суми Кредиту, з 13.10.2022 по 12.01.2024 - 1.5% від Суми Кредиту, з 13.01.2024 по 13.03.2025 - 0,925%; Процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом 56,00 %.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
13.03.2020 ОСОБА_1 також власноручним підписом підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою», інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому зазначені основні умови кредитного договору, сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом та реальна річна процентна ставка.
Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 22036000318053 від 13.03.2020 станом на 28.05.2025 загальна заборгованість складає 375 495,28 грн, з яких: 203 287,38 - грн залишок простроченого кредиту; 7,90 грн - залишок прострочених відсотків; 172 200 грн - залишок прострочених комісій.
Згідно копії договору факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» (Клієнт) та ТОВ «Глобал Спліт» (Фактор) Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними Договорами (Портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку 1.
Відповідно до копії акту приймання-передачі прав вимоги за Договором факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025, Клієнт передав, а Фактор прийняв права грошових вимог станом на дату підписання Сторонами Договору згідно з Реєстром боржників та Додатком 1 до цього акту.
Відповідно до копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 28.05.2025 до Договору факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників від 28.05.2025, складений за формою згідно із додатком № 1 до договору.
Відповідно до копії реєстру боржників до договору факторингу № 28/05/25/1 від 28.05.2025 ОСОБА_1 включено до боржників за вказаним договором, а саме за договором № 22036000318053 від 13.03.2020 загальна сума права вимоги складає 375 495,28 грн.
Зі змісту платіжної інструкції № 5252 від 28.05.2025 судом встановлено факт виконання ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» свого обов'язку, передбаченого п. 7.1 договору факторингу, а саме здійснення фінансування АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» шляхом переказу на рахунок останнього грошових коштів у сумі 3 800 001 грн.
Також позивачем надано виписку по особовому рахунку відповідача в АТ «Банк Кредит Дніпро» за період з 13.03.2020 по 28.05.2025.
03.06.2025 ТОВ «Глобал Спліт» відповідачу направлено смс-повідомлення про зміну кредитора.
06.06.2025 ТОВ «Глобал Спліт» засобами поштового зв'язку направлено повідомлення про зміну кредитора з вимогою сплатити борг.
12.08.2025 ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 була відправлена Вимога про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів. У разі не виконання цієї Вимоги, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» буде вимушено звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. При цьому сума боргу буде збільшена, а саме до загальної суми заборгованості 375 495,28 грн може будуть додані судові витрати, витрати по виконавчому провадженню, а також сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми боргу.
Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Таким чином, до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за кредитним договором № 22036000318053 від 13.03.2020.
На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, умовами укладеного між АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО та ОСОБА_1 кредитного договору № 22036000318053 від 13.03.2020 передбачено обов'язок позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 розділу 1 зазначеного кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо обставин спору, то необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з обслуговуванням кредиту, передбачена в розділу 5 «СУПРОВІДНІ ПОСЛУГИ» кредитного договору та Паспорті споживчого кредиту. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно від суми кредиту складає: 13.03.2020 по 12.07.2021 - 3% від Суми кредиту, з 13.03.2020 по 12.07.2020 - 2,5% від Суми Кредиту, з 13.10.2022 по 12.01.2024 - 1.5% від Суми Кредиту, з 13.01.2024 по 13.03.2025 - 0,925%.
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за кредитним договором № 22036000318053 від 13.03.2020 у розмірі 172 200,00 грн.
Разом з тим, з огляду на те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, з відповідача слід стягнути 203 295,28 гривень, а саме: заборгованість за основною сумою боргу 203 287,38 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками 7,90 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 439,52 грн., оскільки позов задоволено частково.
Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 22036000318053 від 13.03.2020 у сумі 203 295 (двісті три тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 28 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» 2 439 (дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн. 52 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», місцезнаходження: вул. Жилянська, буд. 5-Б, офіс 5 м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 41904846.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Шиховцова