справа № 631/545/26
провадження № 1-кп/631/139/26
05 травня 2026 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , вивчивши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку разом із доданими до нього матеріалами й розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2026 року під № 12026226160000026, щодо обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця селища міського типу Нова Водолага Харківської області,
громадянина України (ІD паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 16.01.2026 року органом 6316),
ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 ,
із середню-спеціальною освітою, холостого, без утриманців,
раніше не судимого, який офіційно не працевлаштований,
зареєстрований та фактично проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
До Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293, 301 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2026 року під № 12026226160000026, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Зазначений обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку зареєстрований під вхідним № 2297/26-вх від 27 квітня 2026 року із наданням єдиного унікального № 631/411/26 (провадження № 1-кп/631/132/26) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження переданий на розгляд головуючого судді ОСОБА_1 .
Пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.
Вирішуючи питання щодо здійснення судового провадження у першій інстанції, судом встановлено, що прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , якому згідно з приписами статей 36 і 37 Кримінального процесуального кодексу України на підставі постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 13.04.2026 року першим заступником керівника Харківської окружної прокуратури ОСОБА_4 надані відповідні повноваження процесуального керівника у цьому провадженні, надіслав обвинувальний акт разом із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 381 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає його без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
При цьому, як передбачено частинами 1 і 3 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування.
Вивчаючи матеріали кримінального провадження, суд упевнився, що потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 квітня 2026 року надала прокуророві свою письмову згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням його права апеляційного оскарження згідно із частиною 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України, а також з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, що викладено у формі відповідної заяви.
Також, суд переконався, що й підозрюваний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в присутності захисника ОСОБА_6 , що діє за дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням № 5-20-2026-003337 від 22.04.2026 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1086, виданим 19.05.2003 року, склав письмову заяву щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до змісту частини 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України та наданням згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Перевіркою матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2026 року під № 12026226160000026, щодо вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення у виді кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, та змісту обвинувального акта із доданими до нього документами, зокрема, письмовою заявою підозрюваного, засвідченою його підписом та підписом його захисника, доведене беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у інкримінованому йому органом дізнання кримінальному проступку за встановлених дізнанням обставин.
Також, оскільки ОСОБА_2 не є особою, визначеною пунктом 14 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, а кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому згідно з приписами частини 1 статті 31 вказаного вище процесуального кодексу судочинство у цій справі слід здійснити професійним суддею місцевого загального суду одноособово.
За викладених обставин, у відсутність наявних перешкод для здійснення судового розгляду у п'ятиденний строк з дня отримання цього обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за можливе за результатами спрощеного провадження ухвалити вирок.
Отже, органом досудового розслідування встановлено та не оспорюється учасниками судового провадження, що 12.04.2026 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_5 перебувала біля багатоповерхового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,- де в той же час знаходився ОСОБА_2 , з яким вона перебуває у сімейних відносинах, проживаючи однією сім'єю без реєстрації шлюбу. У вказаний час та у вказаному місці між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків по відношенню один до одного. В ході якого у останнього виник раптовий протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій невизначеного ступеню тяжкості. Реалізуючи свій раптовий протиправний умисел, з мотивів виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді спричинення невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_5 та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , діючи умисно та протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_5 та наніс їй два удари відкритою долонею правої руки у область її потилиці. Після цього конфлікт вичерпався та ОСОБА_2 з ОСОБА_5 пішли по вулиці Донця Григорія в напрямку магазину «Продуктовий рай», який знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Нова Водолага, вулиця Донця Григорія, будинок № 20. В подальшому того ж дня близько 18 години 30 хвилин, знаходячись поблизу магазину «Продуктовий рай» між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 знову виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді спричинення невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_5 та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, своєю правою взутою ногою наніс удари у область ніг ОСОБА_5 , а саме: два удари у область правого коліна, один удар у область правого бедра, а також два удари у область лівого коліна ОСОБА_5 . Після цього він кулаком лівої руки наніс один удар у підочну ділянку правого ока ОСОБА_5 та завдав три удари своєю головою у область лоба потерпілої, від чого остання втратила свідомість та у подальшому їй була надана необхідна медична допомога. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 , відповідно до висновку експерта № 12-14/3 7-Важ/26 від 15.04.2026 року, ОСОБА_5 спричинено наступні тілесні ушкодження: синець на розгинальній поверхні проекції правого ліктьового суглобу; синець на передньо-внутрішній поверхні середньої третини правого стегна; синець на передній поверхні нижньої третини лівого стегна; синець в проекції розгинальної поверхні лівого колінного суглобу; садно в проекції розгинальної поверхні правого колінного суглобу. Вищезазначені тілесні ушкодження утворилися від дії предмету (предметів), в момент спричинення ушкоджень, котрий діяв як тупий твердий за механізмом удару, та/або здавлення і тертя, індивідуальні особливості поверхні, що травмує якого в ушкодженнях не відобразились, і могли утворитися в строк, що вимірюється проміжком часу до 3-х діб до огляду постраждалої. Вищезазначені тілесні ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, мають причинний зв'язок з останніми, і за цією ознакою відповідно до підпунктів 2.3.2. «б» і 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Наявні на тілі постраждалої тілесні ушкодження не викликали загрозливих для життя явиш (згідно з пунктом 2.1.3.0 вищевказаних Правил), а, отже, не можуть розцінюватись як такі, що є небезпечними для життя. Відповідно до висновку експерта № 12-36/28/37/-Важ/26 від 20.04.2026 року показання потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 , надані ними в представлених копіях протоколів проведення слідчих експериментів за їх участі, не суперечать судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі потерпілої, щодо механізму, обставин та способу утворення синця на передньо-внутрішній поверхні середньої третини правого стегна, синця на передній поверхні нижньої третини лівого стегна, синця в проекції розгинальної поверхні лівого колінного суглобу, садна в проекції розгинальної поверхні правого колінного суглобу. Обставини утворення синця на розгинальній поверхні проекції правого ліктьового суглобу, в представлених копіях протоколів проведення слідчих експериментів, відсутні.
Таким чином, своїми умисними діями 12.04.2026 року ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення проти здоров'я ОСОБА_5 у виді умисних легких тілесних ушкоджень.
Тому всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування у формі дізнання, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 доведена повністю. Дії його відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд керується нормою прямої дії, а саме приписом частини 2 статті 61 Конституції України щодо того, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, й ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, данні про його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують йому покарання.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, санкції частини 1 статті 125 цього ж кодексу, а також особливостей та обставин його вчинення, й доходить до висновку, що обвинуваченим дійсно вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення раніше не судимий, холостий, утриманців не має, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОВОДОЛАЗЬКА ЦЕНТРАЛЬНА ЛІКАРНЯ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ не перебуває, має постійне місце реєстрації, за яким характеризується задовільно, на обліку районного сектора з питань пробації не знаходиться, перебуває на спеціальному військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненому щиро розкаявся.
В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 , щире каяття.
Вирішуючи при призначенні покарання ОСОБА_2 питання щодо наявності обставини, які його обтяжують, суд керуються змістом статті 67 Кримінального кодексу України, в якій наведений перелік таких обставин, і доходить до висновку, про те, що в силу приписів пункту 6-1 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України суд визнає як обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченому, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Пленум Верховного суду України у пункті 1 своєї Постанови «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Також судом при призначенні покарання повинні враховуються і вимоги статті 50 вказаного кодексу, тобто, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого й запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги викладене, а також ураховуючи санкцію кримінального проступку, що інкримінується ОСОБА_2 у провину, а також те, що він не працевлаштований та будь-якого стабільного доходу не має, не є особою, перелік яких наведений у частині 3 статті 56 цього ж кодексу, суд вважає, що його виправлення можливе шляхом виконання ним у вільний від роботи час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначать органи місцевого самоврядування, а тому йому необхідно призначити покарання в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у виді громадських робіт, так як саме таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
На думку суду це відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства, які захищаються, та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Обговорюючи питання про призначення саме такого покарання, суд керується принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує особу винного, обставини та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, відсутність не відбутих та не погашених судимостей, наявність постійного місця мешкання та реєстрації, факт того, що він не працює, та не має стабільного доходу, відсутність до нього претензій з боку потерпілої як матеріального, так і морального характеру, а також щире каяття винного, й вважає, що саме така міра покарання сприятиме вихованню його в дусі додержання законів України, формуванню в нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати діяння, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Також, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 69 чи 69-1 та 75 Кримінального кодексу України у зв'язку з відсутністю передумов, за яких ці норми права мають бути застосовані.
В рамках цього кримінального провадження цивільний позов поданий не був, речових доказів та процесуальних витрат не має, заходи забезпечення не застосовувались.
Крім того, суд не знаходить підстав задля обрання засудженому міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили з огляду на принцип диспозитивності процесу, так як жодна із сторін кримінального провадження не клопотала про це перед судом.
На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; статтями 12, 50, 56, 65 - 67 і частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року (зі змінами та доповненнями), а також статтею 31, пунктом 7 частини 9 статті 100, статтями 291, 293, 302, 349, 368 - 371, 372 - 376, 381, 382, 392, 393 - 395 і 532 - 535 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),
ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Копію цього судового рішення не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок може бути подана апеляція в Харківській апеляційний суд через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, із застосуванням особливостей, викладених у частині 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, що набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок постановлено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1