Справа № 627/298/26
07.05.2026 с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Каліберди В. А.,
з участю секретаря судового засідання - Коломієць Н.Д.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна
До Краснокутського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визнати за ним право приватної власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , іншу 1/2 частку залишити за відповідачем.
Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
Від позивача ОСОБА_1 06.05.2026 до суду надійшла заява про залишення позовних вимог про розподіл майна без розгляду.
У підготовче судове засідання позивач не з'явився, у поданій заяві вказав розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 до підготовчого судового засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява позивача про залишення позовних вимог без розгляду підлягає задоволенню, на підставі наступного.
Відповідно до частини третьої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Пункт 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, до початку розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, що є його процесуальним правом.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, дана заява не суперечить вимогам закону, не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів, тому суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, а позов - залишенню без розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення судом першої інстанції заяви без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 257, 260, 261 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В. А. Каліберда