справа № 619/2915/26
провадження № 1-кс/619/425/26
іменем України
04 травня 2026 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221230000508 від 29 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
встановив:
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026221230000508 від 29 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 28.04.2026 невстановлені військовослужбовці в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрали радіатори опалення з житлового будинку, чим заподіяли матеріальну шкоду заявнику. Сума збитків встановлюється.
Повідомлення зареєстроване в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області 28.04.2026 за № 7372.
29.04.2026 матеріал внесено до ЄРДР за №12026221230000508 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
28.04.2026 у період часу з 17 год 18 хв до 17 год 48 хв, під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Лісне (територія контрольно-пропускного пункту/блокпосту), було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «T4», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_3 .
Встановлено, що вказаним автомобілем керував військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час візуального огляду внутрішнього простору (вантажного відсіку) автомобіля було виявлено майно, походження якого на момент огляду документально не підтверджено, а саме: радіатори опалення у загальній кількості 6 одиниць, з наступними характеристиками: радіатор ТМ “Корадо» довжиною 140 см - 3 одн.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 120 см - 2 одн.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 180 см - 1 одн. Вказані радіатори були опечатані паперовими бірками з пояснювальними написами та підписами уповноважених осіб.
За результатами слідчої дії, з метою збереження речових доказів та встановлення обставин їх походження, було вилучено:
- автомобіль Volkswagen T4, д.н.з. НОМЕР_2 (VIN: НОМЕР_3 );
- радіатори опалення ТМ “Корадо» у кількості 6 одиниць.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 29.04.2026 вказані вище предметивизнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення відповідних експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.
Оскільки вищевказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 167-174 КПК України, слідчий просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, проведеннясудових експертиз, та яке може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив судовий розгляд провести у його відсутність.
Особа, майно яких тимчасово вилучене ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначено в матеріалах справи, SMS-повідомлення доставлено 04.05.2026 о 17:48:41, крім того інформація щодо часу розгляду даної справи також розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
За приписами ч. 1 статті 172 КПК України відсутність прокурора, підозрюваного, іншого власника майна, і за наявності - також захисника не є перешкодою для розгляду клопотання.
Таким чином, використавши всі можливі засоби для забезпечення справедливого розгляду клопотання, враховуючи скорочений термін його розгляду, судовий розгляд в суді проведено за відсутністю осіб, майно яких тимчасово вилучене, які в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини своє неявки суд не повідомили, що не позбавляє даних осіб, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучене 28 квітня 2026 року, клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду через поштовий сервіс «УКРПОШТА» 29 квітня 2026 року, тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України - не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, на адресу суду надійшло 30 квітня 2026 року (п'ятниця), вхід. № 13219.
З огляду на викладене, строки звернення з клопотанням про арешт майна, прокурором дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2026 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
28 квітня 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Лісне (територія контрольно-пропускного пункту/блокпосту), було зупинено транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «T4», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_3 . Під час візуального огляду внутрішнього простору (вантажного відсіку) автомобіля було виявлено майно, походження якого на момент огляду документально не підтверджено, а саме радіатори опалення у загальній кількості 6 одиниць, з наступними характеристиками: радіатор ТМ “Корадо» довжиною 140 см - 3 одн.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 120 см - 2 одн.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 180 см - 1 одн. Вказані радіатори були опечатані паперовими бірками з пояснювальними написами та підписами уповноважених осіб.
Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, вищевказані предмети визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026221230000508 від 28.01.2026.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучені транспортні засоби відповідають критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтував підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Зазначені вилучені предмети, як речові докази, можуть бути необхідні судовим експертам для проведення відповідних експертиз, а також для встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення. В ході досудового розслідування необхідно встановити власника тимчасового вилученого транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «T4», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , провести його додатковий огляд з залученням спеціалістів. На даний час в матеріалах справи відсутні будь-які дані, хто є власником/володільцем вказаного транспортного засобу.
Також, слідчим суддею враховується, що на підставі постанови слідчого від 29 квітня 2026 року, вказаний транспортний засіб та радіатори, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026221230000508від 29 квітня 2026 року, на даний час триває досудове розслідування, тимчасово вилучене майно не оглянуто, експертизи по даній справі ще не проведені, вартість вилученого майна на даний час не встановлена.
Отже, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
При цьому, слідчий суддя враховує, що виходячи з обраної органом досудового розслідування кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані обставини обумовлюють процесуальну необхідність арешту майна саме з метою його збереження, але у проміжок часу, який пов'язаний зі строком досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, на даний час відповідні експертизи не проведені, тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування в межах строку досудового розслідування, абоухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді. Невжиття накладення арешту може призвести до приховання, знищення або спотворення речових доказів, що унеможливить встановлення істини по справі.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказами в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку суду, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Крім того, суд звертає увагу, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, а крім того слідчий суддя роз'яснює, якщо в подальшому, якщо відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12026221230000508 від 29 квітня 2026 року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 29 квітня 2026 року під час огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Лісне (територія контрольно-пропускного пункту/блокпосту), а саме на:
- транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «T4», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , який перебувавпід керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- радіатор ТМ “Корадо» довжиною 140 см - 3 од.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 120 см - 2 од.; радіатор ТМ “Корадо» довжиною 180 см - 1 од, який полягає у забороні відчуження, розпорядження та користування вказаним майном в межах строку досудового розслідування, абоухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.
Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її постановлення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особам, щодо майна яких вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Виконання ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1