17.03.2026 Справа №607/4315/26 Провадження №3/607/1848/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базан Л.Т., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Никитюка Г.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595331 від 18.02.2026, ОСОБА_1 18 лютого 2026 року о 20.53 год. в м. Тернополі по вул.Оболоня,7 керував транспортним засобом марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки тз із застосуванням технічного приладу «Alcotest 6810» №ARАМ-2250 (повірка дійсна до 20.11.2026), що підтверджується тестом №3620 від 18.02.2026, результат огляду 1,63 %. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідний, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. На підставі викладеного, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Никитюк Г.І., в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає. Так, з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не погоджувався, однак працівники поліції сприйняли його слова як згоду із ним, хоча така позиція не узгоджується із матеріалами відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. Крім цього, водію не було чітко та зрозуміло роз'яснено процедуру проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. На підставі викладеного, сторона захисту просить закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, УПП в Тернопільській області ДПП крім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595331 від 18.02.2026, долучено: результат тесту технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» №ARАМ-2250, тест №3620, щодо виявлення стану сп'яніння від 18.02.2026, який показав результат - 1,63 ‰ проміле; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П 51 QM 2224 103 25 від 20.11.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.02.2026; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6687764 від 18.02.2026, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП (п.19.1а ПДР) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн.; рапорт УПП в Тернопільській області ДПП від 18.02.2026, довідку УПП в Тернопільській області ДПП від 19.02.2026; відеозаписи з автореєстратора та нагрудних камер поліцейських УПП в Тернопільській області ДПП, на оптичному носії інформації DVD-R диску.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, водієві забороняється, зокрема керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п. 2,3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану - запах з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п.п.6,7 Розділу II Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
П.10. розділу ІІ Інструкції №1452/735 вказує, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пояснень адвоката Никитюка Г.І., ОСОБА_1 не погодився із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки тз.
Так, у матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 не було чітко та зрозуміло роз'яснено процедуру проведення огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, а саме інспектор 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Робак Л.П. запропонувала водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише на місці зупинки тз (21.01 год.).
Отже, ОСОБА_1 не було відомо те, що він має право не погодитися з результатом огляду проведеного на місці зупинки тз та відповідно пройти такий огляд у медичному закладі, або ж відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки тз так і в медичному закладі.
Крім цього, матеріалами відеозапису не зафіксовано ствердної відповіді ОСОБА_1 на запитання поліцейського про те, чи згідний він із результатами огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки чи ні, оскільки ОСОБА_1 вказав «не дуже сильно, до половини дня так, але…» (21.06-21.07год.).
Після цього, поліцейська ще раз запитала водія чи згідний він з результатом чи бажає проїхати в медичний заклад для проведення повторного огляду, на що ОСОБА_1 пояснив «до медичного закладу я думаю не дойдемо», та після вказаних слів працівники поліції прийшли до висновку про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом та повідомили, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за керування тз в стані алкогольного сп'яніння (21.07 год).
Отже, на думку суду, відповідь водія ОСОБА_1 , що зафіксована на відеозаписі, не свідчить про його згоду із результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, пунктом 7 Інструкції, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Відповідно до п.6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Таким чином, працівники поліції після неоднозначної відповіді ОСОБА_1 щодо результату огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки, мали б чітко та зрозуміло роз'яснити всі можливі варіанти такого огляду, подальші дії водія та отримати відповідь про згоду чи не згоду з результатом вже проведеного огляду, а також згоду чи не згоду проїхати для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад та на підставі отриманих відповідей ОСОБА_1 кваліфікувати його дії у відповідності до вимог Правил дорожнього руху.
Водночас, дослідивши матеріали справи та оглянувши в судовому засіданні відеозапис, суд не може зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу, та вважає, що твердження у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595331 від 18.02.2026, про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, не відповідає дійсності.
Крім цього, згідно результату тесту технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» №ARАМ-2250, тест №3620, щодо виявлення стану сп'яніння від 18.02.2026, ОСОБА_1 пройшов огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння 18 лютого 2026 року о 21.06 год.
Разом з тим, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складене 18 лютого 2026 року о 21.02 год.
Зазначені обставини підтверджуються й дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, долученим до матеріалів справи, а саме із нагрудної камери поліцейського, зокрема вбачається, що 18.02.2026 о 21.01 год. - запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки тз, де в подальшому, а саме о 21.06 год. останній пройшов вказаний огляд.
Отже, у порушення п 7 Інструкції та п.6 Порядку, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складене раніше ніж ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
Суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи рапорт працівників поліції, як належний та допустимий доказ, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП слід закрити, за відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 130, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяЛ. Т. Базан