604/171/26
3/604/148/26
іменем України
30 квітня 2026 року селище Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 (с-ще Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05 лютого 2026 року близько 16:30 години ОСОБА_1 , перебуваючи в с. Кошляки по вул. Центральній, біля будинку №13, керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager 6820, результат тесту 0,79‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеними про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду від його імені не надходило.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, наявність протоколу на розгляді суду, не вжив заходів для явки до суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не подала письмових заперечень проти протоколу, за вказаних обставин справу слід розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року, поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251КУпАП).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №583877 від 05 лютого 2026 року, в якому встановлено обставини вчинення правопорушення. До протоколу додано диск з відеозаписом, тест № 522, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1757 103 25, довідки.
-дослідженими в судовому засіданні матеріалами відеофіксації, що містяться на оптичному носію - диску DVD-R, на якому зафіксовано обставини, що підтверджують дані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, зокрема на відеозаписі зафіксовано процес проходження огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу - газоаналізатора, на місці зупинки транспортного засобу, встановлено, що результат тесту становить 0,79‰, на відеозаписі не зафіксовано заперечень ОСОБА_1 з приводу перебування ним в стані алкогольного сп'яніння.
-результатом тестування на алкоголь до протоколу №583877 від 05 лютого 2026 року, згідно якого, під час проведення тесту за допомогою приладу Alcotest 6820 ARPK-0170, тест №522, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено вміст алкоголю 0,79‰;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який було проведено у ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820, у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, свідки до огляду не залучались, результат огляду 0,79 ‰;
-свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю «Alcotest 6820» зав.№ARPK-0170 за № П 51 QM 1757 103 25, термін дії якого визначено до 31 жовтня 2026 року.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст.17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не сплили.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого даною нормою, встановлена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За вказаних обставин, враховуючи особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, стан здоров'я, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, що свідчить про нехтування ним вказаних норм ПДР, суд вважає за доцільне, з метою попередження вчинення ним грубих правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки відповідно до довідки начальника СРПП ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 посвідчення водія він не отримував, а відтак і позбавити його цього права неможливо.
За вказаних обставин, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665 гривень 60 копійок згідно ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.3, 40-1, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.5 ст.4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. (Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. (Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Тернопільській обл/Тернопільська область/ код класифікації доходів: 21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001).
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.Б. Сташків