Справа № 598/804/26
провадження № 1-в/598/80/2026
іменем України
"07" травня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 , засудженої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника ДУ «Збаразька виправна колонія №63» ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Збаражі клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дубно Рівненської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з неповною вищою освітою, одруженої, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючої, раніше судимої:
-вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 02 роки;
-вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 листопада 2018 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 03 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 03 роки;
-вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року за ч.2 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до 05 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 03 роки,
встановив :
До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від призначеного покарання засудженої ОСОБА_4 у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, пославшись на обставини, що викладені у клопотанні.
Засуджена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника та просила звільнити її від призначеного покарання у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Представник державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні даного клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання захисника за безпідставністю заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та інших учасників провадження, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні клопотання входячи із наступного.
За даною справою ОСОБА_4 засуджена вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 січня 2022 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 03 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України із застосуванням ст. 72 КК України призначено ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та за вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 07 травня 2019 року - 05 (п'ять) років 06 (шість) місяців позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 28 лютого 2022 року року.
Початок строку відбування покарання - 12 квітня 2022 року.
Кінець строку відбування покарання - 12 жовтня 2027 року.
Засуджена на даний час відбуває покарання в ДУ «Збаразька виправна колонія (№63)».
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподатковуваний мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи ( у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135 гривень (2270 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 року х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2270 гривень (1135 грн. х 2 = 2270 грн.).
Згідно з вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 січня 2022 року ОСОБА_4 17 травня 2021 року таємно викрала майна на загальну суму 2798 гривень 92 копійки, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2270 гривні).
Отже, на засуджену ОСОБА_4 не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати при умові, що вартість викраденого на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, суд приходиться до висновку що слід відмовити у задоволенні клопотання про звільнення засудженої ОСОБА_4 від покарання у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
На підставі наведеного та керуючись ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, суд
постановив :
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від призначеного судом покарання.
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду складена, підписана і проголошена 07 травня 2026 року.
СУДДЯ : ОСОБА_8