Справа № 541/3174/24
Провадження № 2/538/120/26
24 лютого 2026 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Андріяки О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бровко Руслан Миколайович до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (емфітевзису),
У вересні 2024 року ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Миргородського районного суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Агро Перемога» про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (емфітевзису) та просив: 1. Розірвати договір про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29 березня 2021р. укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро Перемога» номер запису про право користування земельною ділянкою (емфітевзис) в державному реєстрі речових прав 41511698; 2. Припинити право користування земельною ділянкою 5322684400:00:001:0213, яке належить ТОВ «Агро Перемога» та зареєстроване в ДРРП (номер запису про право користування) за № 41511698. 3. Зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213; 4. Стягнути з відповідача на користь позивача плату за належне відповідачу право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 протягом дії договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29 березня 2021р. в сумі 68320 грн. та понесені судові витрати.
Вимоги мотивовані тим, що 29 березня 2021р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Предметом даного договору є емфітевтичне право щодо земельної ділянки (право володіння та цільового використання) з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 та площею 2,78 га, яка належить на праві приватної власності позивачу. Дане речове право на чуже майно (емфітевтичне право) зареєстроване в ДРРП 13.04.2021р. про що зроблено відповідний запис 41511698. Позивач вищевказаний договір виконала в тій частині, що стосується її обов'язків, а саме передала відповідачу належну їй на праві власності земельну ділянку та не чинила перешкод відповідачу у користуванні зазначеною земельною ділянкою. Натомість, відповідач не виконав умови даного договору, що передбачені п.3.1. відповідно до якого відповідач за користування земельною ділянкою сплачує позивачу протягом трьох календарних днів з моменту підписання договору фіксовану одноразову виплату у сумі 68320 грн. З моменту підписання даного договору, відповідач навіть частково не виконав даний обов'язок. Позивач навіть не розуміла, яку суму грошових коштів та в який строк має сплатити відповідач. Фактично відповідач скористався тим, що під час укладання даного договору, позивачу не було видано екземпляр договору, який належить їй. На момент укладання даного договору, позивачу було повних 20 років, тому в неї не було ніякого досвіду щодо укладання договорів і вона навіть не усвідомлювала, що договір укладається в двох екземплярах для кожної зі сторін, які мають однакову юридичну силу. І тільки навесні в 2024р., коли позивач звернулася за правовою допомогою для захисту своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням умов даного договору, було здобуто копію даного договору шляхом отримання відповіді на адвокатський запит. Сторона позивача констатує, що відповідачем були допущені саме істотні порушення умов договору (несплата фіксованої одноразової виплати на користь позивача). Допущенні істотні порушення умов договору відповідачем, призвели до завдання прямої шкоди позивачу в розмірі 68320 грн., на які позивач розраховувала, укладаючи даний договір. Тому посилаючись на ст. ст. 13, 16,611, 626,628, 629, 638,651,407,410, 412 ЦК України та ст. 102-1 ЗК України просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Миргородського районного суду Полтавської області від 06.09.2024 матеріали вказаної позовної заяви були передані за підсудністю до Лохвицького районного суду Полтавської області.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 04.10.2024 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, і призначено підготовче засідання.
22.10.2024 відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що викладені в позовній заяві обставини справи не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, правові підстави для розірвання договору емфітевзису відсутні, адже оплата за користування земельною ділянкою здійснювалася. Так сума в розмірі 55000 грн в вирахуванням податків позивачці була виплачена 1 квітня 2021 р., отримана нею від директора ОСОБА_3 , про що позивач написала відповідну розписку. Отримання коштів та написання відповідної розписки може підтвердити ОСОБА_3 . Кошти за спірним договором виплачені в повному обсязі. Тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Під час підготовчого провадження судом було відмовлено в задоволенні клопотання про виклик свідків та постановлено ухвалу про витребування оригіналу розписки ОСОБА_1 .
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.03.2025 р. підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду на 16 квітня 2025 р., при цьому також було визнано явку позивача в судове засідання обов'язковою.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро Перемога» про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (емфітевзису) залишено без розгляду.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.10.2025 ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 17 червня 2025 р. скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 03.11.2025 призначено судове засідання для розгляду по суті вищевказаної справи на 13.01.2026р.
В судове засідання 13.01.2026 в режимі відеоконференції з'явився представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бровко Р.М., позивач ОСОБА_1 в судове засідання з поважних причин не з'явилася, відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В зв'язку з неявкою представника відповідача та позивачки, явка якої ухвалою суду від 17.03.2025 була визнана обов'язковою судове засідання було відкладено на 24.02.2026 р.
В судове засідання 24.02.2026 в режимі відеоконференції з'явилися позивач та її представник, які підтримали позовні вимоги та пояснили обставини викладені в позові, також зазначили, що надана відповідачем копія розписки є неналежним доказом, оскільки таким міг би бути сам оригінал, але оскільки такого стороною позивача надано не було, зокрема для проведення експертизи, має місце підробка розписки, а надані відповідачем копії видаткових ордерів є неякісними, як і копія розписки, і на них відсутні підписи отримувача коштів.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд вислухавши позивача та її представника, дослідивши подані сторонами доказі дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 29 березня 2021 р. ОСОБА_1 та ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" було підписано Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису). Згідно п. 1.1. цього Договору "Власник передає Землекористувачу право володіння та право цільового використання для сільськогосподарських потреб (емфітичне право) земельної ділянки площею 2,78 га, кадастровий номер якої 5322684400:00:001:0213, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лучанської сільської ради". Відповідно до п.2.1. "Цей Договір укладено строком на 49 років і діє до 29 березня 2070 р". Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користування земельною ділянкою Землекористувач сплачує власнику на протязі трьох календарних днів після підписання цього договору фіксовану одноразову виплату в розмірі 68320 грн за весь період користування 49 років. Із суми фіксованої одноразової виплати утримується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %. В п. 9 Договору визначено, що "Договір набуває чинності після його підписання Сторонами та державної реєстрації і діє до повного виконання Сторонами його умов", та що "Договір складений та підписаний у двох автентичних примірниках". Договір підписано позивачкою та від імені відповідача - директором С.І. Масько ( т. 1 а.с. 6-7).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.08.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213, має такий вид цільового призначення як ведення товарного сільськогосподарського виробництва, її площа складає 2,7802 га, нормативна грошова оцінка станом на 04.03.2024 становить 73426,21 грн ( т. 1 а.с. 10-15).
В Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 22.08.2024 зазначено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 є ОСОБА_1 , реєстрації права власності здійснена на підставі свідоцтва про право на спадщину НМР804078, виданого 25.02.2021, при цьому в ній міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права, а саме : номер запису про інше речове право : 41511698, дата державної реєстрації - 13.04.2021, документи подані для державної реєстрації - договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), виданий 29.03.2021, відомості про суб'єкта іншого речового права - Правокористувач ТОВ "АГРО ПЕРЕМОГА" (т. 1 а.с. 16).
Стороною відповідача як доказ надана копія розписки (яка є неякісною, і не повністю читабельна), яка нібито виконана ОСОБА_1 про отримання коштів в сумі 55000 грн від ТОВ "АгроПеремога" за користування земельною ділянкою з кадастровим номером з останніми цифрами "..... 00:001:0213" згідно договору (т. 1 а.с. 43).
Також стороною відповідача як доказ надані копії видаткових касових ордерів від 01.04.2021 на видачу ОСОБА_1 коштів в сумі 50000 грн та 5 000 грн, проте через те, що такі копії є неякісні, зробити висновок, чи маються в цих видаткових касових ордерах підписи в графі "підпис одержувача". Оригінали таких видаткових касових ордерів в матеріалах справи відсутні. (т. 1 а.с. 44,45).
Листом ФОП ОСОБА_4 від 23.01.2025 повідомив про відсутність розписки ОСОБА_1 та про те, що він не пам'ятає, чи взагалі бралась така розписка; наявність подібних розписок не передбачалася ні умовами укладених договорів, ні вимогами чинного законодавства, вони надавались власниками земельних ділянок за його власною ініціативою з метою уникнення спірних питань під час реєстрації права користування: в зв'язку з відсутністю приміщень для зберігання архіву такі розписки ним знищувалися після реєстрації права користування земельними ділянками на підставі укладених договорів та в разі відсутності скарг з боку власників земельних ділянок на протязі календарного року (т. 1 а.с. 140,143).
Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися цивільні та земельні правовідносини, які регулюються такими правовими нормами.
Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. Виключення становили тільки випадки, які передбачені ч. 3 ст. 407 ЦК України, але на даний час дана частина виключена на підставі закону від 28.04.2021р. за №1423-IX.
Згідно зі ст.410 ЦК України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.
Підстави припинення емфітевзису визначені в ст. 412 ЦК України та в ч.9 ст.102-1 ЗК України. Так, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:
- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
- спливу строку, на який було надано право користування;
- викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.
Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду і в інших випадках, встановлених законом.
Отже, перелік підстав для припинення емфітевзису, не є вичерпним, оскільки, закон може передбачати інші підстави припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Такими є загальні підстави припинення речових прав, які можуть застосовуватись до емфітевзису, зокрема:
- загибель об'єкта емфітевтичного права;
- визнання недійсним або розірвання договору;
- відмова від договору або його припинення за взаємною згодою сторін;
- конфіскація земельної ділянки.
Відповідно до статті 16 ЦК України, розірвання договору, у зв'язку з порушенням однією стороною прав іншої сторони, є способом захисту цивільних прав, оскільки, розірвання порушеного договору спрямоване на припинення правовідносин, що врегульовуються таким договором.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За правилами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як було зазначено вище, істотним є таке порушення договору стороною, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні
договору.
Водночас ч.2 ст.13 ЦК України встановлює загальне правило, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Таким чином, ч.2 ст.651 ЦК України дозволяє розірвати договір лише тоді, коли порушується істотний характер, оскільки, має дотримуватися принцип пропорційної відповідальності за вчинене порушення.
Суд погоджується з твердженням сторони позивача, що відповідачем були допущені саме істотні порушення умов договору - несплата фіксованої одноразової виплати на користь позивача.
За таких обставин суд вважає, що вимога про розірвання договору про право користування земельною ділянкою є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Аналогічно в зв'язку з цим підлягають задоволенню і вимоги про припинення права користування та про зобов'язання повернути земельну ділянку.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача коштів, то така вимога підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) ; у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Указом Президента №92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)" від 02.02.2002 визначено, що вводиться плата за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3%, визначеної відповідно до законодавства, вартості земельної ділянки.
Оскільки відповідач фактично користувався спірною земельною ділянкою протягом декількох років, то суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача відповідні кошти як плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 за період з 29.03.2021 по дату ухвалення судового рішення (5 років) в сумі 11013 грн 93 коп. виходячи з розміру 3 відсотків від нормативно-грошової оцінки , а саме :
73426,21*3/100=2202,78 ( за 1 рік)
2202,78 *5 =11013,93.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір.
Представник позивача при подачі позову заявляв про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в частині надання правничої допомоги (т. 1 а.с. 17), при цьому зазначав, що докази про розмір фактично понесених витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. В судовому засіданні представник позивача до закінчення судових дебатів наголошував, що відповідні докази будуть надані протягом визначеного строку.
Ч. 1 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
П. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України визначено, що у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.
Враховуючи викладене слід призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (на правничу допомогу).
Керуючись ст.ст. 13, 18, 81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бровко Руслан Миколайович до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" про розірвання договору про право користування земельною ділянкою (емфітевзису) задовольнити частково.
Розірвати договір про право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 29 березня 2021р. укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 36190829), номер запису про право користування земельною ділянкою (емфітевзис) в державному реєстрі речових прав 41511698.
Припинити право користування земельною ділянкою 5322684400:00:001:0213, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 36190829) та зареєстроване в ДРРП (номер запису про право користування) за № 41511698.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 36190829) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 36190829) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5322684400:00:001:0213 за період з 29.03.2021 по дату ухвалення судового рішення в сумі 11013 (одинадцять тисяч тринадцять) грн 93 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПЕРЕМОГА" (код ЄДРПОУ 36190829) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (на правничу допомогу) на 02 березня 2026 року на 16 год. 00 хв.
Надати стороні позивача строк для подання доказів щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до 27 лютого 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних
положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА