Провадження № 2/537/939/2026
Справа № 537/1002/26
06.05.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Фадєєвої С.О. за участю секретаря судових засідань Супруненко О.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 537/1002/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 27.11.1999 у Палаці шлюбів м. Кременчука за актовим записом № 1245.
На обґрунтування позову зазначила, що з 27.11.1999 вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що шлюб з відповідачем виявився невдалим, з 2020 року сімейне життя між ними суттєво погіршилося внаслідок виникнення обставин, що виключають подальші шлюбні та сімейні відносини, всі ці обставини призвели до втрати почуття любові та поваги до відповідача. Наразі вони проживають окремо, примирення між ними неможливе. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище ОСОБА_4 . Претензій майнового характеру в них не виникає. З урахуванням викладеного просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у тексті позову, просила задовольнити заявлені вимоги. Вказала, що з відповідачем вони спільно не проживають близько 3,5 місяців, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Вважає, що сім'я розпалася остаточно, строку на примирення не потребує.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав. Вказав, що з позивачкою спільно не проживає з 27.11.2025, клопотань про надання строку на примирення суду не заявляв, вважає, що сім'я розпалася остаточно.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 27.11.1999 у Палаці шлюбів м. Кременчука за актовим записом № 1245, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 . В шлюбі сторони неповнолітніх дітей не мають.
У судовому засіданні також встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, спільного бюджету не мають, проживають окремо, втратили почуття поваги та любові одне до одного. Збереження сім'ї неможливе з чим погоджуються обидві сторони.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин. Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В ході розгляду справи судом роз'яснювалося право клопотати про надання строку на примирення, проте сторонами таке клопотання не заявлялося.
Беручи до уваги ту обставину, що сторони не підтримують шлюбно-сімейних стосунків, наміру поновлювати сімейні стосунки не мають, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Зважаючи на те, що позивач висловила бажання залишити шлюбне прізвище, суд вважає за можливе залишити їй прізвище, набуте внаслідок укладення шлюбу.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. За викладених обставин, оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, а також стягнути на його користь з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263- 265 ЦПК України, ч. 3 ст.105, ст.110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу.
Розірвати шлюб, зареєстрований 27.11.1999 у Палаці шлюбів м. Кременчука за актовим записом № 1245 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте у шлюбі, ОСОБА_4 .
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути ОСОБА_1 із державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позову до суду 16.02.2026 згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №75490225, що складає 665 грн. 60 коп.
Оригінал квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 75490225 від 16.02.2026 на суму 1331 грн. 20 коп. зберігається в матеріалах справи № 537/1002/26 (провадження № 2/537/939/2026).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст рішення складено 06.05.2024