КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/3693/26
Провадження № 2/552/2685/26
05.05.2026 року суддя Київського районного суду м. Полтави Турченко Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві представник позивача прохав зобов'язати відповідача надати відповіді на питання у формі заяви свідка, в порядку ст. 93 ЦПК України.
За змістом ч. 1 ст. 93 ЦПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до вимоги ч. 2 ст. 93 ЦПК України, учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
Приписами ч. 3 ст. 93 ЦПК України, передбачено, що відповіді на запитання подаються до суду учасником справи фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
З аналізу норм ст. 93 ЦПК України, вбачається, що в учасника справи наявний обов'язок надати відповіді окремо на кожне питання по суті, поставлені йому іншим учасником справи, лише у разі, якщо такі питання ставляться позивачем (частина 2 статті 93 ЦПК України).
Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст.183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема підстави заяви (клопотання, заперечення).
Тобто, будь-яке процесуальне клопотання, має бути належним чином обґрунтоване, містити пояснення заявника про необхідності звернення до суду з даним клопотанням.
Однак, клопотання представника позивача, не містить жодних обґрунтувань, в частині зазначення обставин, які планується встановити, підстав не можливості отримання такої інформації у інший спосіб та зокрема пояснень, які обставини що мають значення для розгляду справи по суті, можуть бути встановлені позивачем, у разі задоволення такого клопотання.
Зі змісту заявленого клопотання вбачається, що позивачем не наведено належних аргументів щодо необхідності застосування саме процедури письмового опитування та не обґрунтовано зв'язок кожного питання з обставинами, що мають значення для справи, у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 93 ЦПК України.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України, допит сторони як свідка можливий лише за її згодою, а примусове зобов'язання свідчити проти себе за відсутності згоди суперечило б засадам диспозитивності та праву особи на захист.
Водночас, суд зауважує, що учасники справи в силу приписів ст. 43 ЦПК України, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.
Таким чином, з огляду на приписи норм ст. 43 і 93 ЦПК України, суд зазначає, що сторона позивача не позбавлена можливості отримати відповіді на поставлені ними питання у судовому засіданні, а відповідач, у свою чергу, зобов'язаний надати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться позивачем, також у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання представника позивача про зобов'язання відповідача надати відповіді на питання у формі заяви свідка в порядку ст. 93 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 43, 81, 93, 234, 258-261 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника позивача про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 надати відповіді на запитання у формі заяви свідка - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Турченко Т.В.