Справа № 367/754/20
Провадження по справі № 2/367/37/2026
Іменем України
06 травня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
в складі: головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лілякова О.А.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу № 367/754/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзін Максим Сергійович, державний реєстратор Чабанівської селищної ради Києво - Святошинського району Київської області Батіщева Тетяна Вікторівна про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області Одарюка М.П. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нельзін Максим Сергійович, державний реєстратор Чабанівської селищної ради Києво - Святошинського району Київської області Батіщева Тетяна Вікторівна про поділ майна подружжя.
24 березня 2026 року представником відповідача ОСОБА_4 , адвокатом Ліляковим О.А. через систему "Електронний суд" надана заява про зміну предмету позову, в якій просить суд змінити зустрічний позов ОСОБА_4 в даній справі та прийняти до розгляду додаткові позовні вимоги:
1). визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 об'єкти незавершеного будівництва: одноповерхову будівлю, зведену між гостьовими будинками літ Г", загальною площею 97,8 кв.м. та літ "А", загальною площею 1 194,4 кв.м., та одноповерхову з мансардою прибудову до гаража літ. "Б", загальною площею 101,7 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 3210945600:01:032:0070, за адресою: АДРЕСА_1 ;
2). здійснити поділ вищевказаного майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в натурі в рівних частках, виділивши кожному з них на праві приватної власності по 1/2 частині одноповерхової будівлі, зведеної між гостьовими будинками літ. "Г", загальною площею 97,8 кв.м. та літ. "А", загальною площею 1 1974,4 кв.м. та по 1/2 частині одноповерхової з мансардою прибудови до гаража літ. "Б", загальною площею 101,7 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 3210945600:01:032:0070, за адресою: АДРЕСА_1 . решту позовних вимог ОСОБА_4 , заявлених раніше у цій справі в зустрічному позові до ОСОБА_3 , на даний час залишити в старій редакції.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 , клопотання про зміну предмету позову ( від 24.03.2026) підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_3 , заперечувала проти задоволення клопотання про зміну предмету позову, оскільки вважає, що позиція позивача за зустрічним позовом щодо зміни предмету зустрічного позову не відповідає фактичним обставинам справи, матеріалам інвентаризаційної справи та попереднім процесуальним документам сторін, а тому не може бути задоволена судом. Зміна предмету позову у спосіб, запропонований ОСОБА_4 , суперечить вимогам цивільного процесуального законодавства та призведе до штучного поділу єдиного об'єкта нерухомого майна.
Заслухавши учасників справи, дослідивши у цій частині матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять фактичні обставини (юридичні факти), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві вимога позивача з нормативно-правовою кваліфікацією матеріально- правових відносин між сторонами.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.
Заперечення представника позивача за первісним позовом щодо задоволення заяви про зміну предмета зустрічного позову судом не приймаються, оскільки це право сторони позивача за зустрічним позовом на доповнення своїх позовних вимог шляхом зміни предмету позову.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву про зміну предмету зустрічного позову прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи, розгляд справи проводити з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічного позову.
Керуючись статями 49, 51,197,260,353 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_4 , адвоката Лілякова О.А. про зміну предмету зустрічного позову прийняти до розгляду та долучити її до матеріалів справи.
Розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету зустрічного позову.
Відкласти підготовче судове засідання на 14 годину 30 хвилин 04 червня 2026 року.
Роз'яснити відповідачу, що він має право надати відзив на заяву про зміну предмету позову в п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви, з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.
Надати позивачу право на подання в п'ятиденний строк з дня отримання відзиву, відповіді на відзив, яка має відповідати вимогамстатті 178 ЦПК України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогамстатті 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їх правом. У разі ненадання учасниками справи заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи, що не заявлють самостійних вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача, має право подати письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету позову або відзиву, які повинні відповідати вимогамстатті 178 ЦПК України.
Звернути увагу учасників справи на положення статей 81,83,84 ЦПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
Попередити учасників справи, що відповідно до частини другоїстатті 126 ЦПК Українизаяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя М.П. Одарюк