"06" травня 2026 р. Справа № 363/831/26
06 травня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши матеріали цивільної справи №363/831/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
07.02.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 09.02.2026), директором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Сердійчук Я.Я., подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №4887971 від 06.11.2021 у розмірі
22104,60 грн., а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 13000, 00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026, справу №363/831/26 було передано до провадження судді ОСОБА_2 .
Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу (представнику) строк протягом десяти днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, про які зазначено у вказаному судовому рішенні.
Згідно розпорядження керівника апарату Вишгородського районного суду Київської області від 09.04.2026, справу №363/831/26 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 24.03.2026 № 470/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області (відряджена до Вишгородського районного суду Київської області) у зв'язку із поданням заяви про відставку».
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026, справу передано до провадження судді Лукач О.П., а 24.04.2026 передано заяву представника позивача від 24.03.2026 про усунення недоліків, у якій міститься обґрунтування заявлених позовних вимог, зокрема у частині розрахунку суми заборгованості за Договором №4887971 від 06.11.2024, заявленої до стягнення з відповідача, додавши до заяви Детальний розрахунок заборгованості за вказаним договором та витяг і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Перевіривши матеріали цивільної справи, зміст заяви про усунення недоліків та додані до неї матеріали, встановлено, що представником позивача належним чином не усунуто недоліки, встановлені ухвалою суду від 12.03.2026, з урахуванням вимог статей 43, 175, 177 ЦПК України.
Так, як убачається із ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12.03.2026, позовну заяву було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам пунктів 3 та 5 частини третьої статті 175 ЦПК України, а саме було зазначено про відсутність у позовній заяві викладу обставин, якими представник позивача обґрунтовує позовні вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують обставини, зокрема: позивачем не надано повний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 4887971 від 06.11.2021 року, який містить обчислення суми заборгованості за усіма її складовими, періоду нарахування, відсоткової ставки, штрафних санкцій, комісій, тощо (суми боргу, процентної ставки, комісії, пені); початок періоду нарахування за усіма складовими: процентів, комісії, пені; закінчення періоду нарахування боргу за усіма складовими; кількість днів прострочення, порядок нарахування відповідних сум за кожною складовою заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо), та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Частиною першою та пунктами 3, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, серед іншого: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Водночас, представник позивача, усуваючи недоліки позовної заяви, у електронному вигляді подав до суду заяву з письмовими поясненнями та новим обґрунтуванням позовних вимог, заявлених до відповідача, долучаючи додаткові докази, але не враховуючи вимоги
статті 175 ЦПК України, а також статей 43 та 177 ЦПК України в частині надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем (представником) всупереч вимог, визначених ухвалою суду від 12.03.2026, яка є обов'язковою для виконання, судове рішення не виконано, недоліки не усунуто.
Крім цього, встановлено, що у позовній заяві зазначено адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , проте, місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
У пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду. Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.
За замістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, а якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких підстав, оскільки позивачем (представником) відповідно до ухвали суду від 12.03.2026 у встановлений строк та спосіб не виконав вимоги визначені в статтях 43, 175, 177 ЦПК України, тому у відповідність до статті 185 ЦПК України, позовна заява підлягає визнанню такою, що неподана та поверненню позивачу (прокурору).
Суд акцентує увагу позивача (представника) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Керуючись статтями 13, 14, 43, 175, 177, 183, 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу (представнику), що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач