Справа № 361/4276/25 провадження № 2-з/361/22/26
30.04.2026
«30» квітня 2026 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/4276/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Броварської міської ради Броварського району Київської області про бездіяльність посадових осіб, визнання незаконним рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить: - визнати бездіяльністю відповідь Броварської міської ради Броварського району Київської області на її заяви та скарги; - визнати незаконним і таким, що втратило чинність рішення Броварської міської ради Броварського району Київської області про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру: 3221284001:01:040:0057, у зв'язку з порушенням норм Конституції України та Указу Президента України від 24 лютого
2022 року № 64/2022; - визнати продовженим статус комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером: 3221284001:01:040:0057; - визнати Броварську міську раду Броварського району Київської області відповідальною за компенсацію матеріальної та моральної шкоди на її користь, що спричинена: бездіяльністю їх посадових та службових осіб, які зобов'язані були її вчинити на заяви та скарги щодо припинення протиправних дій ОСОБА_2 та захисту її порушених прав, свобод і законних інтересів, незаконними рішеннями щодо надання
ОСОБА_2 права на приватизацію земельної ділянки, кадастровий номер: 3221284001:01:040:0057, у час дії Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 при цьому відмовив членам її сім'ї на здійснення такого ж права на спірну земельну ділянку, площею 0,09 га; - стягнути з Броварської міської ради Броварського району Київської області на свою користь моральну шкоду в розмірі - 400 000 грн. 00 коп.; - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь моральну шкоду у розмірі - 1 000 000 грн. 00 коп.; - стягнути з Броварської міської ради Броварського району Київської області на свою користь матеріальну шкоду у розмірі - 1 000 000 грн. 00 коп.; - стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі - 1 750 000 грн. 00 коп.; - зобов'язати Броварський відділ Державної казначейської служби України здійснити виплату на її користь по зобов'язанням Броварської міської ради Броварського району Київської області грошові кошти на загальну суму - 1 500 000 грн. 00 коп. шляхом нарахування та виплати на банківський рахунок; - прийняти окрему ухвалу про те, що в діях посадових осіб Броварської міської ради Броварського району Київської області, які на той час виконували певні посадові та службові обов'язки органу місцевого самоврядування, вбачаються протиправні (корупційні дії), що вчинені при прийнятті рішення про надання ОСОБА_2 права на приватизацію земельної ділянки, кадастровий номер: 3221284001:01:040:0057, у час дії Указу Президента України від
24 лютого 2022 року № 64/2022.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
09 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: - заборонити власнику земельної ділянки, кадастровий номер: ……058, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні, підготовчі, земельні або монтажні роботи на зазначеній земельній ділянці, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; - заборонити Броварській міській раді Броварського району Київської області та Управлінню містобудування та архітектури Броварської міської ради Броварського району Київської області: видавати будь-які дозвільні документи на будівництво комерційної споруди за адресою: АДРЕСА_1 ; погоджувати або затверджувати проекту документацію для ОСОБА_2 на будівництво комерційної споруди за адресою: АДРЕСА_1 ; вносити зміни до містобудівних умов та обмежень; вчиняти будь-які дії, спрямовані на узаконення будівництва зазначеного об'єкта. Заява мотивована тим, що предметом спору є незаконні дії відповідача щодо будівництва комерційної будівлі під торгівельний супермаркет на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 3221…057 та 3221…058. Зазначене будівництво здійснюється в зоні житлової забудови на місці знесеного житлового будинку за відсутності дозвільних документів та архітектурно-будівельних документів, без встановлення санітарних зон. Житловий будинок на вказаній земельній ділянці повністю знесено, будівельне сміття вивезено, після чого розпочато будівництво комерційного об'єкту - супермаркету. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до завершення будівництва до постановлення судового рішення. Після введення в експлуатацію об'єкта відновити порушені права буде значно складніше, оскільки може з'явитися новий власник або орендар.
Ухвалою суду від 10 березня 2026 року заяву про забезпечення позову прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача Броварської міської ради Броварського району Київської області - Сенько О.В. у судовому засіданні заперечила проти вжиття заходів забезпечення позову з підстав їх неспівмірності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Неявка відповідача е перешкоджає вирішенню питання про забезпечення позову.
Вислухавши позицію присутніх у судовому засіданні учасників справи, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою та другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову і яким чином цей захід реалізує мету його вжиття.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо його застосування забезпечує: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постанові від 06 липня 2022 року у справі № 354/1616/21.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом також неодноразово, зокрема, в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 285/4519/21-ц.
Предметом позову у даній справі є оскарження дій щодо надання Броварською міською радою Броварського району Київської області права на приватизацію ОСОБА_2 земельної ділянки, кадастровий номер: 3221284001:01:040:0057, з підстав невідповідності Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № № 64/2022, стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідачів. Разом з тим, заходи забезпечення позову стосуються заборони власнику земельної ділянки, кадастровий номер: …58, вчиняти будь-які будівельні, монтажні чи земельні роботи щодо будівництва комерційної споруди. Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди не є предметом оскарження у даній справі.
Крім того, позивач просить заборонити Управлінню містобудування та архітектури Броварської міської ради Броварського району Київської області (далі - Управління) видавати будь-які дозвільні документи щодо будівництва, затверджувати проекту документацію, вносити до неї зміни, вчиняти будь-які дії спрямовані на узаконення будівництва. Управління не є учасником даної справи, у даному випадку, заходи забезпечення позову не можуть виходити за межі предмета спору та застосовувати до осіб, які не є учасником справи.
З огляду на викладені обставини, обрані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають критеріям розумності, адекватності та співмірності, не забезпечують реальної превенції можливих порушень прав позивача та не гарантують ефективне виконання ймовірного рішення суду, ухваленого на користь позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин