Провадження № 2/359/312/2026
Справа № 359/7864/24
05 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
за участі відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Кізік А.М.
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області клопотання представника відповідача адвоката Кізік Анни Миколаївни про залишення позову без розгляду подане у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, управління «Служба у справах дітей» Первомайської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування з дитиною,-
встановив :
Вказана справа перебувала в провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 .
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №2216/0/15-25 від 28 жовтня 2025 року суддю звільнено з посади судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області за власним бажанням. Наказом голови суду №03/к від 31жовтня 2025 року суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Згідно п. 2.3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України за №39 від 11 листопада 2024 року, винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом винятках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2025 року, дана справа передана для розгляду судді Яковлєвій Л.В.
Ухвалою судді Яковлєвої Л.В. від 07 листопада 2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12 годину 30 хвилин 11 лютого 2026 року з викликом та повідомленням сторін.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.
Відповідач та її представник в судовому засіданні просили залишити позов без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою позивача та його представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011року №17-рп/2011 у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Судом встановлено, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань, а саме : 11 лютого 2026 року на 12 год. 30 хв., 27 березня 2026 року на 12 год. 45 хв. та 05 травня 2026 року на 10 год. 40 хв. до суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не подавали.
У частині 1 ст. 42 ЦПК України зазначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 42 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно ч. 1, 2, 3, 5 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з'явились в судове засідання та не повідомили про причини їх неявки, якщо від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності і їх нез'явлення не перешкоджає розгляду заяви.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України, щодо повторної неявки позивача чи його представника в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223,257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі за № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Проте, положеннями ч. 5 ст.223 та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК України не передбачено вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (дана правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справіза№910/16978/19).
З матеріалів справи вбачається, що справа перебуває в провадженні суду з 26 липня 2024 року. Судові засідання призначались неодноразово. У чисельні судові засідання позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими судом про дату, час та місце розгляду справи не з'являлись, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подали.
Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові №310/12817/13 від 22 травня 2019 року, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно п. 1 ст. 6 цієї Конвенції кожному забезпечується право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Встановлено, що провадження у цивільній справі відкрито ще в серпні 2023 року та триває більш ніж півроку. Чергове відкладення судового засідання призведе до невиправданого затягування розгляду цивільної справи понад розумний строк, що є прямим порушенням права на справедливий суд, передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що припинення порушення цього права є додатковою, але не менш вагомою підставою для залишення позову без розгляду.
З огляду на вказане вище суд вважає, що позов ОСОБА_2 належить залишити без розгляду, без з'ясування обставин справи по суті.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 42, 223, 257-260, 263, 353-354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання представника відповідача адвоката Кізік Анни Миколаївни про залишення позову без розгляду подане у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, управління «Служба у справах дітей» Первомайської міської ради Миколаївської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування з дитиною - задовольнити.
Залишити без розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради, управління «Служба у справах дітей» Первомайської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування з дитиною.
Роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 06 травня 2026 року.
Суддя Л.В. Яковлєва