Справа №155/345/26
Провадження №1-кп/155/121/26
05.05.2026 м. Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023080100000713 від 08 грудня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185, ч.1 ст.382 ст.395 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023080100000713 від 08 грудня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.185, ч.1 ст.382 ст.395 КК України.
Ухвалою слідчого судді Горохівського районного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 26 днів до 15 березня 2025 року включно.
Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 12 березня 2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 10 травня 2026 року включно.
Крім того, згідно ч.ч.1-2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
На адресу суду 04 травня 2026 року від прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою. Вказує, що на даний час розгляду кримінального провадження не завершено та існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, зможе здійснити дії передбачені п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказував, що ризики, визначені 177 КПК України продовжують існувати. Просив суд продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Обвинувачений та захисник в судовому засідання заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили суд обрати більш м'якший запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту. Вказували, що обвинувачений визнає провину, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, зобов'язується виконувати покладенні на нього процесуальні обов'язки в повній мірі.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
При розгляді даного клопотання головуючим суддею взято до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального проступку та кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості належать до категорії нетяжкого та двох тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
На підставі п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд враховує, що ОСОБА_3 на даний час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, а тому зазначені обставини безумовно свідчать про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які не допитані судом, переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості в суді, а а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє до 04 травня 2026 року.
З огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який обвинувачуєте у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо дійде висновку, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вищенаведені обставини, на думку суду, свідчать про необхідність продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначенням розміру застави, оскільки запобігти вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, неможливо.
Також суд звертає увагу, що відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а отже запобіжний захід сам по собі також має превентивну мету.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Суд оцінює критично пояснення обвинуваченого та захисника про можливість призначення більш м'якого запобіжного заходу так як обвинувачений має соціальні зв'язки та постійне місце проживання, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, зважаючи на обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 196-197, 314-316, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 липня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1