Справа № 185/6325/26
Провадження № 3/185/2080/26
05 травня 2026 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635701, складеного 09.04.2026 року слідує, що 09.04.2026 року, в 00.30 год., по вул.Дніпровській, 223 в м.Павлограді, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом БМВ х3 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова) Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Під час розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не з явилася,про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимагала закриття провадження у справі через порушення вимог ст.256 та 268 КУпАП та процедури фіксації вказаного правопорушення.
З ясувавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, й данні, що містяться в наданому суду відео-доказі, проаналізувавши та зіставивши все між собою та в сукупності з вимогами діючого законодавства України, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинна бути закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП за таких підстав.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.245, 251,252,280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати ім. належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.
В контексті вимог, зазначених у ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі відомості з детальним викладенням обставин, що стосуються правопорушення, з метою повного відображення фактів учиненого порушення.
Проте, під час складання протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення правоохоронним органом не дотримано зазначених положень закону, а також вимог ст.266 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 містить посилання на те, що останній 09.04.2026 року, в 00.30 год., по вул.Дніпровській, 223 в м.Павлограді, керував транспортним засобом БМВ х3 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, млява мова) Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року ( зі змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19.12.2008 року « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Дотримуючись зазначених приписів суд, під час розгляду справи ОСОБА_1 встановив наступне.
Статтею 268 Глави 21 КУпАП закріплені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз структури та побудови вказаної статті, перелік та послідовність визначених прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дозволяють суду прийти обґрунтованого висновку, що роз'яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинно відбуватися до того часу, коли відповідна посадова особа розпочне процедуру притягнення до адміністративної відповідальності та складе відповідний протокол.
Також, серед інших прав, ст.268 КУпАП закріплено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надавати пояснення.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 пояснення останнього не додані з посиланням на те, що водій відмовився їх надавати. Вказаний факт зафіксовано дослідженим судом відео-доказом.
Однак, дослідження судом того ж відео-доказу, доданого до матеріалів справи свідчить про те, що права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідним правоохоронним органом були порушені, оскільки роз'яснення прав водієві ОСОБА_1 не здійснювалося ані під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, ані під час складання Направлення на медичний огляд, ані в період оформлення Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, ні навіть під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026, включення портативного реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється: самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб, перешкоджання здійсненню фото і кінозйомки, відеозапису, використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції, копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Проте, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що обставини події зафіксовані не в повному обсязі, відеозапис складається з одного окремого файлу, та час запису починається лише о 00.39.29 сек. 09.04.2026 року
В той же час, ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення, інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП 09.04.2026 року о 00.30.
Тобто, відео-фіксація адміністративного правопорушення, обов'язковість якої закріплена КУпАП, розпочинається лише через дев'ять з половиною хвилин після вчинення подій пов'язаних з адміністративним правопорушенням.
Вказаний відеозапис розпочинається з того часу, коли працівник поліції стоїть біля автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та повідомляє останньому про наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а також пропонує пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу на що отримує відмову водія. Після цього працівник поліції повідомляє останнього про те, що в такому випадку відносно нього буде складено адміністративний протокол та його буде відсторонено від керування транспортним засобом
Однак, вказаний файл не містить фіксації подій, де б поліцейський в ході спілкування з ОСОБА_1 повідомляли його про причину зупинки транспортного засобу, роз'яснили б йому його права, передбачені КУпАП та Конституцією України, а також з'ясували б питання про те, чи бажає він пройти медичний огляд на встановлення стану сп'яніння в медичному закладі, чи відмовляється від проходження такого огляду.
Отже, зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про порушення правоохоронним органом під час здійснення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності закріплених КУпАП прав та визначених процедур заслуговує на увагу.
Зокрема, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
3) Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Разом з тим, досліджений судом відео-доказ не містить в собі підтвердження законності та правомірності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , повідомлення вказаного водія про наявні причини зупинки автомобіля, й т.і.
Отже, суд констатує, що вимоги ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» працівниками поліції в даному випадку були порушені, зупинка автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 відбувалася без дотримання визначеної Законом процедури, останній не повідомлявся поліцейським про причини зупинки, й т.і., через що, за правовим принципом «плодів отруєного дерева» всі інші послідуючі процесуальні дії поліцейських не можна вважати законними.
Крім того, у відповідності до загальних положень «ІНСТРУКЦІЇ
про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», п. 6 зазначених положень передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря
- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п.7 тієї ж Інструкції визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Однак, під час перегляду відео-доказу у справі (00.40-00.41 хв.) було встановлено, що водію ОСОБА_1 , під час відмови останнього пройти на місці зупинки транспортного засобу процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, не роз'яснювалося його право пройти такий огляд у медичному закладі та не з'ясовувалася його позиція із зазначеного приводу - погоджується він на це, чи ні.
Статтею 266 КупАП визначені основні засади та порядок проведення огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 5 ст.266 КУпАП закріплено, що огляд особи, в тому числі й на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, докази вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд визнає недопустимими, оскільки такі отримані з порушенням вимог законів, а саме, ст.256, 266, 268 КУпАП, ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а також вищезазначеної Інструкції.
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, яке має ознаки злочину», залежно від ступеню її суспільної небезпеки (Рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччин», «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Обов язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи зібрані та надані суду докази, в їх сукупності, суд приходить висновку, що винність водія ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду справи судом не знайшла свого підтвердження.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 має бути провадженням закрита, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 10 днів.
СУДДЯ: ЩЕРБИНА О.О.