"06" травня 2026 р. Справа153/358/26
Провадження2/153/173/26-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вказала, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб розірвано рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2025 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина фактично проживає разом із нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у забезпеченні дитини не бере, перебуває за кордоном та офіційного доходу в Україні не має. З огляду на викладене, з метою забезпечення стабільного утримання дитини просить суд стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 10 000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 09 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовін вимоги підтримала. Крім цього, позивач надала суду додаткові пояснення за змісту яких встановлено, що її старша донька навчається на денній формі у Франції. Вартість навчання становить 15 000 євро на рік, загальна тривалість навчання - 4 роки. На даний час нею вже сплачено 2 роки навчання на суму 30 000 євро. У зв'язку з цим фінансове навантаження на неї є значним. З урахуванням реальних витрат на утримання дитини, значного фінансового навантаження на неї, а також того, що відповідач проживає за кордоном та має можливість отримувати дохід, просить суд визначити розмір аліментів у сумі не менше 10 000 грн. щомісячно або в іншому, більшому розмірі, який суд визнає обґрунтованим.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважаю за можливе провести судове засідання за відсутності відповідача.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що 05 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №1841. Відповідач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_6 »(а.с.3).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.12)
Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 03.10.2025, встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.5-7).
У відповідності із ч.8 ст.83 ЦПК України суд не приймає до розгляду поданий позивачем договір, довідку та квитанцію іноземною мовою (без перекладу) про навчання ОСОБА_7 , так як ці докази позивачем було подано 01 квітня 2026 року, тобто із порушенням вимог ч.2 ст.83 ЦПК України (позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви). Копія даного договору у порушення вимог ч.9 ст.83 ЦПК України не була надіслана відповідачеві, а тому суд не бере даний доказ до уваги. Крім цього, суд зазначає, шо дані докумени складені іноземною мовою, без перекладу на державну мову, завіреному у встановленому порядку, тому надати їм оцінку як доказу, суд позбавлений можливості.
Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особливу увагу суд звертає на положення ч.4 вказаної норми, згідно якої кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки, позивачкою не надано перекладу на державну мову документів, що викладені іноземною мовою, суд позбавлений можливості здійснювати самостійний переклад вказаних доказів та відображати такий переклад у тексті рішення.
При цьому, суд при оцінці доказів не уповноважений на здійснення самостійного перекладу поданих на іноземній мові документів. Такий переклад може бути здійснено особою, яка має відповідну кваліфікацію.
Верховний Суд, також, неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладені державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі № 636/398/19, провадження № 61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження № 61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі № 623/4072/19, провадження № 61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі № 638/6372/19, провадження № 61-2956ск20.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов'язку матері, батька утримувати дитину.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Положеннями ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а оскільки відповідач не надає коштів на утримання свого неповнолітнього сина, тому суд має підстави для стягнення з нього аліментів на утримання їхньої спільної дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а тому суд має підстави для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі. Як встановлено судом, дитина проживає з позивачем, а тому саме їй надано право вибору способу стягнення аліментів.
Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тобто спосіб стягнення аліментів визначає виключно стягувач.
Відповідно ч.2, 3 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно нормам СК України аліменти на утримання дитини стягуються не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, під час ухвалення даного рішення суд враховує, що прожитковий мінімум на дитину систематично зростає, а оскільки аліменти стягуються щомісячно, то з метою захисту інтересів неповнолітньої доньки сторін, з відповідача слід стягувати аліменти у твердій грошовій сумі 5000 гривень щомісячно. Саме такий розмір аліментів дозволить відповідачу допомагати позивачеві утримувати їхню спільну неповнолітню доньку.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище неповнолітньої доньки, яка є здоровою дитиною та у певній мірі матеріально забезпеченою. Суд бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, який є здоровим та працездатним, так як на спростування такої інформації даних суду не надійшло. Окрім того, судом також враховується, що він не має на утриманні інших дітей та не працездатних осіб, так як ніким про це не заявлено, враховуючи його стан здоров'я, суд має підстави для стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зазначені вимоги сімейного законодавства, суд приходить до висновку, що достатнім розміром стягуваних аліментів на утримання неповнолітньої доньки буде розмір у твердій грошовій сумі 5000 грн. щомісячно, в зв'язку із чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. В іншій частині заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, так як визначена позивачем сума у 10000 гривень не обґрунтована позивачем і не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 03 березня 2026 року, тому суд має підстави для стягнення аліментів із 03 березня 2026 року.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 1311 гривень 20 копійок.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 212, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355, 430 ЦПК України і на підставі ст.ст.180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у сумі платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у сумі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено 06 травня 2026 року.
Суддя: Дзерин М.М.