Справа № 147/1386/24
Провадження № 3/147/445/26
05 травня 2026 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Долинським РВ УМВС України у Кіровоградській області 23.02.2011,
за ч. 3 ст.172-20 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 22.10.2024 серії ААД №054350 вбачається, що водій ОСОБА_1 22.10.2024 о 15 год. 10 хв керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 д.н.з НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, порушена координація руху. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю з огляду на наступне.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П. 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучений протокол серії ААД №054350 від 22.10.2024, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 22.10.2024 о 15 год. 10 хв керував транспортним засобом ЗАЗ 1102 д.н.з НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, порушена координація руху. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.
Таким чином, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №054350 від 22.10.2024 вбачається, що дане адміністративне правопорушення було вчинено 22.10.2024.
Вказані матеріали про адміністративне правопорушення надійшли до суду 24.10.2024. Розгляд вказаних матеріалів недноразово відклавався в зв'язку з неявкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності з підстав невручення судової повістки, яка скеровувалися судом за місцем проживання, зазначеним в протоколі серії ААД №054350 від 22.10.2024 .
12.02.2025 матеріали справи стосовно ОСОБА_1 були повернуті судом до Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області відповідно до постанови Тростянецького районного суду Вінницької області для доопрацювання та належного оформлення.
29.04.2026, після доопрацювання, матеріали про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України надійшли на розгляд суду. Як вбачається з доданого до протоколу рапорта начальника СРПП ВП№2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, в ході доопрацювання протоколу не представилося можливим доставити ОСОБА_1 до суду.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення 22.10.2024, а отже, як на момент надходження до суду після доопрацювання матеріалів про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, так і на момент розгляду справи судом, минуло більш одного року з дня вчинення правопорушення.
Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі N 242/924/17 (провадження N К/9901/38815/18).
При разовому правопорушенні строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється виходячи з часу вчинення конкретної одноразової дії, яка сама по собі містить склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, не носить характер триваючого.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Крім того, тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Указане узгоджується із постановою Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Суддею установлено, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 22 жовтня 2024 року, виявлене - 22 жовтня 2024 року, таке правопорушення не є триваючим, справа до суду надійшла 29.04.2026, а відтак, на момент надходження справи до суду після доопрацювання, розгляду даної справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.3 ст. 38 КУпАП.
Оскільки судом встановлено, що на час розгляду справи закінчились строки, передбачені ч. 3 ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Також суддя враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для стягнення ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. ст. 38, 34,35, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Почкіна