Справа № 145/606/24 Провадження № 2/145/51/2026
( з а о ч н е )
06.05.2026 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та стягнення грошових коштів,
третя особа - Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів, обгрунтовуючи який посилалася на те, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 48 від 25 січня 2021 року на праві спільної часткової власності їй належить частка житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , що належав за життя її померлому батьку - ОСОБА_6 . Також їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 50 від 25 січня 2021 року належить земельна ділянка площею 0,1637 га, розташована за вищевказаною адресою. У даному будинку зареєстровані ОСОБА_7 - її мати та вона. Після отримання майна у спадок вона мала намір вселитися у даний будинок, однак встановила, що у будинку безпідставно проживають відповідачі і не бажають виселятися. Під час з'ясування нею підстави вселення відповідачів до будинку, їй надано примірник Угоди про завдаток від 11 червня 2012 року, згідно якої ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5 000 тис. дол. США, що еквівалентно 40 000 грн. у якості завдатку за купівлю ним житлового будинку. Однак умови проживання і перебування відповідачів у цій Угоді обумовлені не були. Вказана Угода передувала укладенню договору купівлі-продажу будинку, який укладено не було. На неодноразові її вимоги звільнити будинок відповідачі відмовилися. Таким чином проживанням відповідачів у належному їй будинку порушуються її права.
Також зазначає, що проживання у будинку відповідачів обмежило її право на здачу його в оренду та отримання орендної плати. За її розрахунком розмір такої за період з березня 2021 року по лютий 2024 року становить 73 000 грн.
З урахуванням наведеного, просить суд:
усунути їй перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на її користь грошові кошти в сумі 73 000 гривень у якості відшкодування неотриманого доходу - орендної плати за період з 01 березня 2021 року по 29 лютого 2024 року, які вона б могла отримати від здачі в оренду житлового будинку АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідачів на її користь сплачений судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 16 000 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року закрито підготовче судове засідання у справі та призначено судовий розгляд.
Ухвалою судді Тиврівського районного суду Вінницької області Копилової Л.В. від 23 червня 2025 року справу прийнято до провадження у зв'язку з повторним розподілом справи між суддями.
При розгляді справи представник позивачки - ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на розгляд справи до суду не з'явилися, про час та місце її розгляду повідомлені в установленому законом порядку.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області на розгляд справи до суду не з'явився, про час та місце її розгляду повідомлений в установленому законом порядку.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення у справі, що відповідає положенням ЦПК України.
Суд заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наведених нижче підстав.
Установлено, що позивачка ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 48 від 25 січня 2021 року є власником частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , що належав за життя її померлому батьку - ОСОБА_6 .
Крім цього, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 50 від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1637 га, розташованої за вищевказаною адресою.
Вказані обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 січня 2021 року.
Як вбачається з довідки № 296 від 25 травня 2021 року виданої Новоміським старостинським округом про склад зареєстрованих осіб та копії домової книги на будинок, у житловому будинку АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровані позивачка ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_7 . Відомості про реєстрацію відповідачів відсутні.
На підставі Угоди про завдаток від 11 червня 2012 року відповідач ОСОБА_2 передав ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5 000 тис. дол. США, що еквівалентно 40 000 грн. у якості завдатку за купівлю ним житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
17 березня 2021 року позивачка ОСОБА_1 направила відповідачам вимогу звільнити житловий будинок АДРЕСА_1 , однак така вимога залишена без реагування.
Згідно повідомлення Вінницької торгово-промислової палати від 28 лютого 2024 року, ймовірна орендна плата за частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у доброму технічному стані, станом на 2021 -2024 роки складає 73 000 грн.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном. Тому такими діями відповідач порушив права та законні інтереси позивача у справі.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень порушень його права власності від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України№6-709цс16 від 16.11.2016, постанові Верховного Суду №523/11084/16-ц від 06.06.2018.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Права власника житлового будинку, квартири також визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законодавством.
Враховуючи те, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить частка житлового будинку АДРЕСА_1 , а відповідачі не мають права користування ним, не є його власниками, не є членом сім'ї власника житлового будинку, між сторонами відсутні будь-які відносини, а позивачка не може володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки відповідачі відмовляються добровільно виселитися з будинку, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту в обраний нею спосіб шляхом виселення відповідачів з житлового будинку, без надання іншого житлового приміщення.
За положеннями ст.390 ЦК України власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
Згідно повідомлення Вінницької торгово-промислової палати від 28 лютого 2024 року, ймовірна орендна плата за частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у доброму технічному стані, станом на 2021 -2024 роки складає 73 000 грн.
Оскільки відповідачі користуються та проживають у належній позивачці частці житлового будинку, у зв'язку з цим позивачка могла б у період з 01 березня 2021 року по 29 лютого 2024 рік отримати дохід від здачі в оренду належної їй частки житлового будинку АДРЕСА_1 , у розмірі 73 000 грн., однак не отримала такого доходу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачки вказаної суми у якості відшкодування неотриманого доходу - орендної плати за період з 01 березня 2021 року по 29 лютого 2024 року.
На підставі ст.141 ЦПК України у зв'язку із повним задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 16 000 грн., понесені позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом та при розгляді справи в суді, підлягають стягненню з відповідачів на її користь повністю.
Керуючись ст.ст.319,390,391 ЦК України, ст. ст.263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та стягнення грошових коштів, третя особа - Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення відповідачів - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) із житлового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 73 000 (сімдесят три тисячі) гривень у якості відшкодування неотриманого доходу - орендної плати за період з 01 березня 2021 року по 29 лютого 2024 року від здачі в оренду житлового будинку АДРЕСА_2 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят гривень) з кожного.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, в сумі по 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок з кожного та витрати на правову допомогу в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень, в сумі по 4 000 (чотири тисячі) гривень з кожного.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 06.05.2026.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Копилова Л. В.