Справа № 135/1650/25
Провадження № 1-кп/135/57/26
іменем України
04.05.2026 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000876 від 11.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, -
До Ладижинського міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000876 від 11.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Суд, виконавши вимоги ст.ст. 342-345 КПК України, з'ясувавши думки учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, ознайомившись з обвинувальним актом, приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.5-8, 10 ч.1, ч.2 ст.284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що угода між прокурором, потерпілим та обвинуваченим у кримінальному провадженні не укладалася.
Суд не встановив підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України.
Обвинувальний акт містить всі структурні елементи, передбачені ст. 291 КПК України, складений, підписаний слідчим та затверджений прокурором. До нього долучені передбачені ч.4 ст.291 КПК України додатки, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Кримінальне провадження підсудне Ладижинському міському суду Вінницької області відповідно до вимог ч.1 ст.32 КПК України.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до такого розгляду.
Разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000876 від 11.09.2025, до суду надійшов цивільний позов прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували щодо прийняття до розгляду цивільного позову, поданого прокурором, оскільки прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва, передбачені ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».
Вирішуючи питання прийняття до розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, суд дійшов наступних висновків.
У статтях 36 та 128 КПК визначено, що прокурор у кримінальному провадженні наділений правом пред'являти цивільний позов в інтересах держави. Реалізація цього права залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов'язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред'явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених у статтях 119, 121, 122 ЦПК.
Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ч.3 ст.128 КПК України прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Право прокурора пред'явити цивільний позов в інтересах держави виникає за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто якщо захист цих інтересів не здійснює або здійснює неналежним чином орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Оскільки інтереси держави є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частинами 4, 5 статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено низку вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК України.
Правові наслідки недотримання вимог, передбачені статтею 185 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК України.
Як вбачається з долученої до обвинувального акту позовної заяви, прокурор обґрунтував наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, визначив в чому полягає порушення інтересів держави та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи специфіку проведення підготовчого судового засідання, суд на цій стадії позбавлений можливості ретельно дослідити питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, перевірити обставини не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави, органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, тому суд лише перевіряє дотримання вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позовна заява відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, містить обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд вважає можливим прийняти до розгляду разом з обвинувальним актом позовну заяву прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12025020000000876 від 11.09.2025, за наслідками судового розгляду прийняти відповідне процесуальне рішення щодо цивільного позову.
У разі якщо в ході розгляду цивільного позову по суті прокурором не буде доведено підстави для представництва у суді, цивільний позов може бути залишений без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Частиною 2 ст.316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020000000876 від 11.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13 травня 2026 року о 15 год 30 хв у приміщенні зали судових засідань Ладижинського міського суду Вінницької області (м. Ладижин, вул. Енергетиків, 13).
Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватися у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Доручити Гайсинському районному сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) та у десятиденний строк подати її Ладижинському міському суду Вінницької області.
Прийняти до розгляду цивільний позов прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах держави в особі КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням та розглянути його разом з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12025020000000876 від 11.09.2025.
Визнати КП «Ладжитлосервіс» цивільним позивачем у кримінальному провадженні, а обвинуваченого ОСОБА_5 цивільним відповідачем.
Встановити цивільному відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів мають бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Судовий розгляд здійснювати за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого.
Питання про здійснення виклику свідків для допиту буде вирішено при встановленні обсягу доказів, що підлягають дослідженню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя Ладижинського міського суду
Вінницької області ОСОБА_1