Справа № 132/3963/25
Провадження № 2/132/237/26
Іменем України
"30" квітня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
14.11.2025 року ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором-анкетою № 95141242000 від 01.02.2019 року, в сумі 49700 грн, а також судові витрати по справі в сумі 2422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.02.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95141242000, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок та надано ліміт кредитування у розмірі 49700,00 гривень. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.
24.06.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» був укладений Договір факторингу № 212, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. АТ «УКРСИББАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 59006,63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 45981,71 грн.; заборгованість за відсотками - 13024,92 грн., судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025 головуючим суддею був визначений суддя Павленко І.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 10.12.2025 Павленко І.В. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача - адвокат Усенко М.І. не з'явився, однак у позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, справу розглянути у відсутність представника ТЗОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась за адресою зареєстрованого місця проживання, але конверт із судовою повісткою повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній». У такому випадку ОСОБА_1 , якій адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Також відповідач ОСОБА_1 про місце, дату і час судового засідання повідомлялась належним чином шляхом розміщення оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-порталі судової влади України на 17.03.2026 та 30.04.2026. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 01.02.2019 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95141242000, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок та надано ліміт кредитування у розмірі 49700,00 гривень. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що ліміт кредитування (ліміт овердрафту) встановлюється у розмірі 49700,00 гривень. Строк користування кредитом з 01.02.2019 по 10.02.2021.
Відповідно до п.2.3 Договору щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування у відповідності до тарифного плану.
Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, річних 55%.
Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, річних 55%.
Процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, протягом пільгового періоду 0,00001%.
Відповідно до п.1.1. Договору, картковий рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовились, що цей договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття карткового рахунку і подання окремої заяви не вимагається.
Відповідно до п.1.2 банк встановлює ліміт овердрафту на картковому рахунку клієнта, а клієнт зобов'язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах визначених цим договором - анкетою та правилами.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тож, уклавши договір-анкету № 95141242000 від 01.02.2019 року, його сторони досягли усіх істотних умов щодо взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
АТ «УКРСИББАНК виконало взяті на себе зобов'язання у повному обсязі.
24.06.2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» був укладений Договір факторингу № 212, відповідно до умов якого АТ «УКРСИББАНК» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 212 від 24.06.20221, ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 95141242000 від 01.02.2019 року в сумі 59006,63 грн.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язаннях за Договором № 95141242000 від 01.02.2019 року.
Як зазначив у позові представник позивача, відповідачем були порушенні умови договору і за ним рахується заборгованість у розмірі 59006,63 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 45981,71 грн.; заборгованість за відсотками - 13024,92 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Згідно ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов обґрунтованого висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов Договору кредиту знайшов своє підтвердження при розгляді справи, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно дост.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України, витрати,пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; акт №124 наданих послуг від 10.11.2025, відповідно до якого сторонами узгоджено, що позивач сплачує 8000 грн. за перелік наданих правових послуг; детальний опис наданих послуг від 10.11.2025 року до акту № 124.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 цього Кодексу).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Будь-яких заперечень зі сторони відповідача проти вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень не надходило.
За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, № НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), заборгованість за Кредитним договором № 95141242000 від 01.02.2019 року в розмірі 59006,63 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 45981,71 грн.; заборгованість за відсотками - 13024,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, № НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ І.В. Павленко