Справа № 128/3275/21
06 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі Нагірняк Т.А.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в режимі відеоконференцзв'язку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться вищезазначена цивільна справа.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 адвокат Корченюк А.В. заявив клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №128/445/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на нежитлові приміщення, яке мотивоване тим, що наразі виникла необхідність в зупиненні провадження у справі №128/3275/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у зв'язку з тим, що об'єктивно неможливо розглянути зазначену справу до вирішення справи №128/445/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на нежитлові приміщення, адже визнання права власності в порядку спадкування неможливо до вирішення спору, щодо визнання нежитлових приміщень особистою приватною власністю, оскільки нежитлові приміщення являються предметом спору в обох справах. Тобто, між двома справами №128/3275/21 та №128/445/22 існує тісний матеріально-правовий зв'язок, а факти, встановлені в справі №128/445/22, будуть мати преюдиціальне значення для справи №128/3275/21.
Представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Балтак О.О. заперечив з приводу даного клопотання, в задоволені просив відмовити, оскільки вважає, що слід зупинити провадження по справі за № 128/445/22 до розгляду даної цивільної справи.
Суд, заслухавши позицію учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). При призначення судових експертиз суд не може виходити за межі позовних вимог викладених в позовній заяві.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відтак, в даних справах спір на нерухоме майно виник з різних підстав: по справі № 128/3275/21 - це правовідносини, які виникли з спадкових прав на спірне майно, а по справі №128/445/22 - з сімейних правовідносин , що регулюють набуття однім з подружжя в період шлюбу на праві особистої власності спірного майна, яке було придбане за особисті кошти одного з подружжя.
Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу; 7) надходження заяви про відвід; 8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.
Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
За таких обставин, вивчивши заявлені сторонами клопотання, зважаючи на те, що спір виник щодо правового статусу спірного майна, його юридичного зв'язку з учасниками провадження, суд вважає що клопотання про зупинення провадження знайшло своє обґрунтування та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.103-106, 251 ЦПК України, суд
Клопотання про зупинення провадження - задоволити.
Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - зупинити до набрання законної сили рішення в цивільній справі № 128/445/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на нежитлові приміщення (справа перебуває в провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б.).
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО