06.05.2026 Справа №607/23926/25 Провадження №2/607/782/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.
учасників справи
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.
В обґрунтування змінених позовних вимог позивачем викладено обставини, що між її сином та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу в них народилися онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають з відповідачем. Син загинув під час виконання свого військового обов'язку. В них склалися складні відносини, вона переконана, що такі обставини жодним чином не повинні впливати на її онуків, позбавляти їх любові і спілкування із бабусею. Вона позбавлена можливості бачитися з онуками в тій мірі яка би давала онукам можливість розвиватися та проводити з нею час, оскільки відповідач чинить перешкоди для її участі у вихованні дітей.
У зв'язку з не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач змінила позовні вимоги та просить позов задовольнити та встановити їй порядок участі у вихованні дітей, а саме побачення з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : у кожну другу та четверту неділю кожного місяця з 12:00 до 16:00. Побачення повинні відбуватися в присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання дітей, а також на дитячих майданчиках, парках відпочинку, у дитячих розважальних закладах та інших місцях відповіднику для дітей у м. Тернопіль або за місцем наперед узгодженим з матір'ю дітей.
Позивач у судовому засіданні позов підтримує та просить його задовольнити з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому та повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування.
Відповідач у судовому засіданні змінені позовні вимоги визнала та не заперечує проти його задоволення та повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування.
Відповідно до статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є усі законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Великогаївської сільської ради не подав пояснення на позов, у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 являються батьками дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 09 грудня 2015; сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане 07 лютого 2017.
Діти проживають спільно із ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 являється матір'ю ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 26.07.1993, виданого Малолуцькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області.
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються онуками ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Великогаївської сільської ради від 25.03.2026 року, № 62, затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..
Позивач як на підставі заявлених вимог просить позов задовольнити з підстав, наведених в ньому, оскільки відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, однак суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі N 761/42030/21 (провадження N 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі N 607/20787/19 (провадження N 61-11625сво22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі N 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).
Главою 21 СК України визначено особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Частиною першою статті 263 СК України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).
Конструкція статті 159 СК України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття "сімейне життя" у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні "сімейні зв'язки", зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті.
Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда по відношенню до своїх онуків в першу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ бабусі, дідуся до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.
Рішенням виконавчого комітету Великогаївської сільської ради від 25.03.2026 року, № 62, затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким орган опіки та піклування вважає за доцільне: встановити їй порядок участі у вихованні дітей, а саме побачення з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : у кожну другу та четверту неділю кожного місяця з 12:00 до 16:00. Побачення повинні відбуватися в присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання дітей, а також на дитячих майданчиках, парках відпочинку, у дитячих розважальних закладах та інших місцях відповіднику для дітей у м. Тернопіль або за місцем наперед узгодженим з матір'ю дітей.
Суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі баби у вихованні дитини береться до уваги ставлення баби до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до неї, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Також, згідно зі ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» під час вчинення дій, пов'язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.
У судовому засіданні сторони, як позивач, так і відповідач не заявляли клопотання про допит дітей у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - СЄПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
З урахуванням того, що ненадання відповідачем згоди у спілкуванні позивача з дітьми та його участі у вихованні дітей є порушенням права позивача на здійснення своїх особистих немайнових прав щодо дітей (права на особисте спілкування), суд вважає, що позовні вимоги в частині усунення перешкод позивача в спілкуванні та вихованні дітей, та визначення їх способу участі у вихованні дітей підлягають до задоволення.
Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що позивач, яка є бабою дітей, піклується про дітей, активно і стабільно проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дітьми, позитивно характеризується, є матеріально забезпеченою людиною.
Відносини між сторонами емоційно напружені, в переважній більшості закінчуються словесними перепалками та конфліктами, а тому суд зазначає, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, визначивши спосіб участі баби у вихованні дітей, що не суперечить інтересам саме дітей.
Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право баби на спілкування із дітьми, чи обставин, які б свідчили про спілкування баби з дітьми, яке перешкоджало б нормальному розвитку дітей, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять. Відповідач чинить перешкоди позивачу в спілкуванні з дітьми, які виникають через дні та години побачення.
За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи, з урахуванням найкращих інтересів дітей, з метою забезпечення їх сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку та можливістю спільного спілкування з бабою, вік дітей, стан здоров'я, розпорядок дня і ставлення її до виконання своїх обов'язків, суд дійшов висновку, що слід усунути перешкоди ОСОБА_1 , в спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері ОСОБА_2 , шляхом визначення ОСОБА_1 , наступних способів спілкування з дітьми: у кожну ІІ та ІV неділю кожного місяця з 12:00 до 16:00 години, в інші дні та години місяця спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Побачення та спілкування з дітьми повинні відбуватися в присутності матері ОСОБА_2 , за згодою дітей, за місцем проживання ОСОБА_2 , або за місцем погодженому з матір'ю ОСОБА_2 , з обов'язковим здійсненням повернення дітей за місцем проживання матері ОСОБА_2 , або за місцем визначеним ОСОБА_2 . Зобов'язати ОСОБА_1 , не порушувати графік побачень, приділяти дітям, увагу і турботу, виховувати його, матеріально допомагати та слідкувати за станом їх здоров'я. Зобов'язати ОСОБА_2 , поважати права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у її спілкуванні з дітьми.
Щодо стягнення судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір.
За вказаних обставин, зважаючи на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, слід з відповідача на користь позивача стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову та 50 відсотків судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , в спілкуванні з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з боку матері ОСОБА_2 , шляхом визначення ОСОБА_1 , наступних способів спілкування з дітьми: у кожну ІІ та ІV неділю кожного місяця з 12:00 до 16:00 години, в інші дні та години місяця спілкування можуть відбуватися за попередньою домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Побачення та спілкування з дітьми повинні відбуватися в присутності матері ОСОБА_2 , за згодою дітей, і за місцем проживання ОСОБА_2 , або за місцем погодженому з матір'ю ОСОБА_2 , з обов'язковим здійсненням повернення дітей за місцем проживання матері ОСОБА_2 , або за місцем визначеним ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_1 , не порушувати графік побачень, приділяти дітям, увагу і турботу, виховувати його, матеріально допомагати та слідкувати за станом їх здоров'я.
Зобов'язати ОСОБА_2 , поважати права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у її спілкуванні з дітьми.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок), судового збору, сплаченого згідно квитанції, платіж №2192319850 від 13.11.2025, виданої АТ «Укрпошта».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 04394875, місцезнаходження вулиця Галицька, буд. 47, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області.
Повний текст рішення суду складено та підписано 06 травня 2026 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко