Справа № 346/778/26
Провадження № 2/346/1467/26
06 травня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Сольського В.В., за участю секретаря Пігуляк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коломия цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 10849-09/2025 від 04.09.2025 року в розмірі 39 380,80 грн, з яких: 15 100,00 грн заборгованість по основній сумі боргу; 15 220,80 грн заборгованість по відсоткам; 1 510,00 грн заборгованість по простроченій комісії; 7 550,00 грн - заборгованість по штрафам, а також витрати на правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.09.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 10849-09/2025, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 15 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надано строком на 120 днів, в останній день вказаного строку, тобто 01.01.2026, клієнт зобов'язаний погасити наданий кредит. Денна процентна ставка 0,90% та застосовується у межах строку кредитування. Комісія за видачу кредиту в сумі 1 510,00 грн.
Позивач виконав зобов'язання передбачені вказаним договором, надавши грошові кошти відповідачу, останній свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 24.12.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 39 380,80 грн, наслідком чого є звернення позивача з даною позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
Представник позивач в судове засідання не з'явилася.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, заяву позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.09.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 10849-09/2025, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 15 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором ( п. 1.1.).
Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - власні потреби клієнта, кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 04.09.2025, клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, дата погашення кредиту 01.01.2026. Тип процентної ставки фіксована (п. 1.4.). За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1 510,00 грн.
Відповідно до п. 1.6. кредит надається клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4323-34хх-хххх-9968 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Договір укладено у електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора Y996 в особистому кабінеті на веб-сайті а мережі інтернет https://starfin.com.ua.
Відповідно до відповіді А-БАНК від 13.03.2026 року, картка №4223345042519968 емітована на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на картку зараховано 15 100 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10849-09/2025 від 04.09.2025 станом на 24.12.2025 року загальна сума заборгованості становить 39 380,80 грн, та складається із 15 100,00 грн - заборгованості по простроченому кредиту, 15 220,80 грн - заборгованості по відсоткам, 1 510,00 грн - заборгованості по простроченій комісії; 7 550,00 грн - заборгованість по штрафам.
Згідно з вимогою про погашення заборгованості за договором фінансового кредиту, 25.12.2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надіслало ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту за договором № 10849-09/2025 від 04.09.2025 та сплату всіх нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 39 380,80 грн ( а.с. 49).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають чинному законодавству.
Так, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Позивача (https://starfin.com.ua) подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого позивачем було надіслано за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS- коду, який Відповідач використав дію в підтвердження підписання Договору про надання фінансового кредиту.
У Розділі 8 Договору про надання фінансового кредиту «Реквізити та підписи сторін» та додатках до нього зазначено електронний підпис фізичної особи Відповідача: Y996.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21), що враховується судом на підставі ч. 4ст. 263 ЦПК України.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За кредитним договором позивач передав відповідачу грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК України, було укладено.
Суд вважає доведеним факт укладання відповідачем договору, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування кредитними коштами. Підписавши цей договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. Цей правочини вчинено в формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням коштів до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Також позивачем доведено перерахування ним грошових коштів на виконання умов вказаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 10849-09/2025 від 04.09.2025 року в розмірі 31 830,80 грн, з яких : 15 100, 00 грн заборгованість по основній сумі боргу; 15 220,80 грн заборгованість по відсоткам, 1 510,00 грн заборгованість по простроченій комісії, підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по штрафам в розмірі 7 550 грн суд зазначає таке.
Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також відповідно до п. 6-1 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування заборгованості за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.
Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В позовній заяві позивач просить витрати на правничу допомогу у розмірі 8 500 грн., однак доказів понесених витрат суду не надано.
Частиною другою ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У Постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року у справі №160/19098/21 (адміністративне провадження № К/990/30188/22) Верховним Судом зазначено наступне: «…згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 відступила від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі ВС від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, такого розрахунку позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що позивачем не надано суду детального розрахунку наданих адвокатом послуг, що позбавило можливості відповідача спростовувати, а суд оцінити заявлені до стягнення витрати на предмет їх обгрунтованості та співмірності, у зв'язку з чим, заявлені витрати на правничу допомогу до стягнення не підлягають.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 2 151,22 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 259, 265, 280-283, 304 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 10849-09/2025 від 04.09.2025 року в розмірі 31 830,80 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНСГРУП» судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі в розмірі 2 151,22 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Івано-Франківським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВ СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, б. 30-В, 100, 03150, ЄДРПОУ 44022416.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.