Справа № 346/3530/23
Провадження № 1-кп/346/174/26
06 травня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі:головуючого- судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого на утриманні нікого не має, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, депутатом не являється,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, -
30.06.2023 року до суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2025 року, вищевказану справу розподілено судді ОСОБА_1 .
За версією, що була сформульована публічним обвинуваченням, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Близько 16:30 години 10.02.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території господарства, що за адресою АДРЕСА_3 , де на грунті тривалих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем вказаного господарства.
В ході даного конфлікту, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар головою в ділянку голови, та декілька ударів кулаком правої та лівої руки в ділянку обличчя та тулуба.
В результаті даних дій, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 , побоїв і не спричинив тілесних ушкоджень.
05.05.2026 року від захисника надійшло клопотання про закриття, в якому посилається на те, що подія кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України відбулась 16.02.2023 року. Оскільки, ч.1 ст. 126 є кримінальним проступком за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, то вважає, що слід врахувати строк 2 роки, який закінчився ще у лютому 2025 року. Тому, просить звільнити ОСОБА_4 , звільнити від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, та цивільний позов залишити без розгляду.
Обвинувачений та захисник вказане клопотання підтримали, просили задовольнити.
Потерпілий та його представник проти задоволення клопотання заперечили.
Прокурор не заперечила проти задоволення вказаного клопотання, оскільки встановлені законом строки давності дійсно минули.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 2 ст. 285 КПК України, передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , інкриміновано вчинення кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України.
Згідно вимог ст. 12 КК України, ч. 1 ст. 126 КК України є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі
Підстав для зупинення або переривання вказаного строку давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження з цих підстав.
Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження.
Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, події, що складали кримінальні правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_4 вчинені 10.02.2023 року, тобто на даний час минуло більше 2 років, що є підставою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Отже, клопотання захисника про звільнення ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності в зв'язку із спливом строків давності слід задовольнити, звільнити ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності, а провадження у справі відносно нього - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні, якими є документи, слід зберігати в матеріалах кримінального провадження, а цивільний позов- без розгляду.
На підставі наведеного, п.3 ч. 1 ст. 49 КК України та, керуючись ст.ст.100, 124, 284, 285, 288, 372, 392 КПК України, суд,-
Клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, що передбачений ч. 1 ст. 126КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Речові докази:
-диск для лазерних систем зчитування CD-R із відеозаписом події, збережений при матеріалах кримінального провадження, три батарейки та кришка від ліхтарика - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя : ОСОБА_1