Справа № 639/6142/23
Провадження № 2-др/346/28/26
05 травня 2026 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Третьякової І.В.
за участю:
секретаря судових засідань - Гжибовського А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Коломия Івано-Франківської області заяву представника ОСОБА_1 - Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.04.2026 року в позові Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
21.04.2026р. представник відповідача Хворост Д.М. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просила вирішити питання про розподіл судових витрат у справі та стягнути з АТ «А-Банк» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В судове засідання сторони та їхні представники не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду були повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши доводи поданої заяви, суд приходить до висновку про її обґрунтованість та вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 141 ЦПК України регламентовано порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так, відповідно до ч.1, п.2 ч.2 вказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача .
Частиною 8 цієї ж статті визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Встановлено, що під час розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача просила стягнути з АТ «А-БАНК» судові витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, докази яких будуть надані в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України. 21.04.2026р. Хворост Д.М. подала заяву про ухвалення додаткового рішення до якої долучила копію договору про надання правової допомоги від 12.06.2025р., укладеного між адвокатом Хворост Д.М. та клієнтом ОСОБА_1 , яким погоджено гонорар адвоката в суді першої інстанції на суму 9000,00 грн., копію Акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 до Договору про надання правової допомоги №81 від 12.06.2025р., копію детального опису робіт (наданих послуг) та квитанцію від 20.04.2026р. про сплату Резвіною К.О. 9000,00 грн. за надання правової допомоги.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 2. Ст.. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Таким чином, суд, врахувавши зв'язок витрат з розглядом справи, добросовісну поведінку представника відповідача під час розгляду справи, відповідність та пропорційність розміру витрат предмету спору, а також відсутність будь-яких заперечень щодо заявленої суми з боку сторони позивача, знаходить вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими, а тому задовольняє їх в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 05.05.2026 р.
Суддя: Третьякова І. В.