Справа № 339/111/26 327
3/339/48/26
06 травня 2026 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О. С.
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, працюючої головний економістом Ощадбанку, одружену, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
якій роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серіїї ВАД №253327 від 26 лютого 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітнього сина ОСОБА_5 , 23 квітня 2014 року, який 11 лютого 2026 року близько 12 год 20 хв в приміщенні Болехівського ліцею №1 «Академічний» на шкільному подвір'ї під час перерви наніс декілька ударів кулаком в ділянку обличчя та наносив удари ногою малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в подальшому звернувся в КНП «Долинська багатопрофільна лікарня», діагноз: забій м'яких тканин голови та струс мозку (легкий ступінь). ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 вину не визнала, вважає, що належним чином виховує сина, створивши йому всі необхідні умови для життя та навчання. Їй дуже прикро, що такий випадок стався у школі і як пояснили діти, сутичка виникла між ОСОБА_2 та іншим хлопчиком, другом її сина, за якого він заступився і втягнувся в конфлікт. Максим просив вибачення у ОСОБА_2 . Її син має багато друзів, з якими якщо і виникають суперечності, то вибачається, миряться і далі дружать. Це був один єдиний випадок, що стався з її сином.
Під час судового розгляду за відповідним письмовим клопотанням ОСОБА_3 , з врахуванням обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серіїї ВАД №253327, де вказується про отримання малолітнім ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, 01.05.2026 року ОСОБА_2 визнано потерпілим, а його матір ОСОБА_3 - законним представником малолітнього потерпілого.
Законний представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 вказала, що матеріалами справи відеозаписи та свідчення вказують, що саме ОСОБА_6 був інціатором та активним виконавцем побиття. Його дії (провокація помахом руки перед обличчям ОСОБА_7 , який стояв осторонь і нікого не чіпав та нанесення ударів ногою по дитині, яку в цей час утримував інший нападник) свідчать про навмисну і сформовану агресивну модель поведінки. Факт здійснення таких дій малолітним ОСОБА_6 є прямим наслідком, що батьки не заклали дитині моральних спрямувань, що і є суттю правопорушення за ст. 184 КУпАП.
З приводу технічних недоліків та строку складання протоколу, то ввжає, що той факт, що протокол складено через 2 тижні після події, виключно питання процесуальної діяльності поліції, яка зумовлена необхідністю збору доказів. Технічні похибки поліції не повинні нівілювати право постраждалої дитини на захист.
Крім того, зауважила на суперечності в поясненнях свідків, допитаних в суді щодо послідовності дій учасників події 11.02.2026 та конкретних дій кожного з учасників конфлікту. Усні пояснення свідків про те, що вони не наносили ударів її сину, суперечать їхнім письмовим поясненням, які містяться в матеріалах справи. У її сина через особливості його психічного розвитку немає здатності до маніпулювання чи неправдивих свідчень.
Вказала, що не бажає розслідування вказаних обставин у порядку кримінального провадження, про що написала в заяві до поліції від 11.02.2026.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши матеріали, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9, ст.247 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, - у даному випадку на посадових осіб відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
За приписами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №253327 від 26 лютого 2026 за ч.1 ст.184 КупАП (а.с.1);
- лист від 11 лютого 2026року, яким скеровано матеріали справи для подальшого їх розгляду згідно ЗУ « Про звернення громадян» чи в порядку КупАП (а.с.2);
- копію рапорта працівника поліції ОСОБА_12 , про те, що 11 лютого 2026 року о 16:06 год надійшло повідомлення зі служби «102» з органів охорони здоров'я КНП «Долинської БЛ» з приводу звернення за медичною допомогою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого побили в школі однокласники. Діагноз: забій м'яких тканин (а.с.3);
- копію заяви ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено конфлікт у школі, внаслідок яких її сина ОСОБА_2 кілька дітей ображали, били, погрожували. Також ОСОБА_3 просить припинити в частині притягнення до кримінальної відповідальності з приводу побиття 11 лютого 2026 року її сина (а.с.4);
- диск з відеофіксацією, де зафіксовано конфлікт між групою дітей на шкільному подвір"ї (а.с.9);
- копії медичних документів стосовно ОСОБА_2 за період з 11 лютого 2026 року по 20 лютого 2026 року щодо проведених обстежень, перебування на амбулаторному лікуванні, із зазначенням діагнозів (а.с.6-10);
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_1 є його матір'ю (а.с.13);
- копію письмових пояснень ОСОБА_3 , з яких вбачається, що її син ОСОБА_2 перебував на перерві в школі, до нього підійшли декілька осіб і з ними виник конфлікт, її сину завдано тілесних ушкоджень, з приводу чого вона звернулася в медичний заклад (а.с.14);
копію письмових пояснень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відібраних у присутності законного представника - його матері ОСОБА_3 , у яких він зазначив про обставини події 11.02.2026 о 12:20 год на шкільному подвір'ї Болехівського ліцею №1 «Академічний», за яких йому було завдано тілесних ушкоджень, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Вказані події почались після того, як до нього підійшов один з цих учнів і почав махати перед його обличчям пальцем, а ОСОБА_2 відштовхнув його руками (а.с.15).
- копію письмових пояснень ОСОБА_5 , відібраних у присутності матері, де він зазначив обставини, за яких ударив ногою ОСОБА_2 , який кинув його куртку в болото (а.с.16);
- копії письмових пояснень ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , відібраних у присутності їхніх законних представників (а.с.17-19);
- копії письмових пояснень учнів Болехівського ліцею №1 «Академічний» ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , відібраних у присутності їхніх законних представників (а.с.20-27), у яких учні зазначали, що 11.02.2026 були очевидцями штовханини та боротьби між кількома хлопцями;
- письмові пояснення медичної сестри ліцею ОСОБА_24 , класного керівника ОСОБА_25 - ОСОБА_26 , вчителя ОСОБА_27 (а.с.28 -30);
- копію протоколів бесіди від 17 лютого 2026 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_28 , ОСОБА_9 та ОСОБА_29 , ОСОБА_8 та ОСОБА_30 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_23 та ОСОБА_31 , ОСОБА_21 та ОСОБА_32 , ОСОБА_20 та ОСОБА_32 , ОСОБА_22 та ОСОБА_33 , ОСОБА_18 та ОСОБА_34 , ОСОБА_16 та ОСОБА_35 щодо ознайомлення з законодавством україни з приводу дотримання обов'язків покладених на батьків, опікунів чи піклувальників або особу на яку покладено обов'язки щодо виховання неповнолітніх дітей (а.с.31- 52);
- копію характеристики ОСОБА_2 , виданої в Болехівському ліцеї №1 «Академічний», відповідно до якої ОСОБА_2 демонструє відповідальне ставлення до навчального процесу, є неконфліктним (а.с.53);
- копію психологічно-педагогічної характеристики учня 6-Б класу ОСОБА_5 , відповідно до якої сім'я приділяє увагу вихованню дитини, підтримує зв'язок із закладом освіти (а.с.54);
- копії психологічно-педагогічної характеристики ОСОБА_8 , ОСОБА_10 (а.с.55-56);
- копія характеристики ОСОБА_9 (а.с.57).
Свідок ОСОБА_11 , класний керівник ОСОБА_5 , пояснила, що він раніше не був учасником конфліктів у школі, бере активну участь у різних шкільних заходах, спортивних гуртках, не пропускає навчання, про причини відсутностіу школі батьки повідомляють. Матір цікавиться виховання дитини, належним чином виконує свої материнські обов"язки щодо виховання, навчання сина ОСОБА_36 .
Неповнолітні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у присутності законних представників та соціального педагога Болехівського ліцею №1 «Академічний» ОСОБА_37 , підтвердили, що 11.02.2026 на перерві на шкільному подвір'ї Болехівського ліцею №1 між ними та ОСОБА_2 виникла штовханина та боротьба. Свідок ОСОБА_5 , зокрема, зазначив, що він розбороняв учасників конфлікту, під час чого вдарив ОСОБА_2 ногою, на що він у відповідь кинув його куртку в болото. Раніше між ними жодних конфліктів не було.
Разом з тим, суд не дає детальну оцінку поясненням вищевказаних свідків щодо конкретних дій кожного з учасників конфлікту, їх точної послідовності, оскільки предметом розгляду даної справи є з'ясування наявності складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Вищевказана сукупність доказів у справі не доводить наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Так, об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної статті є бланкетною, відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, а тому при розгляді справи необхідно з'ясувати серед іншого, чи порушила особа норму спеціального закону, у чому полягає суть цих порушень.
За правилами ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» у редакції станом на 11.02.2026, виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
У абз. 2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 розкрито поняття ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.
Зокрема, таке має місце коли батьки не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, а саме: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Оскільки диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП, є бланкетною, то в протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який порушено, та які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і є порушенням права на захист.
Пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, оскільки всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП у складеному протоколі про адміністративне правопорушення при викладенні суті правопорушення за ч.1 ст.184 КпАП України не зазначено в чому саме проявилася об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які саме дії вчинила чи не вчинила ОСОБА_1 , спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов'язків; не конкретизовано, у який саме спосіб вона ухилилися від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого малолітнього сина, беручи також до уваги, що інцидент між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відбувся на території навчального закладу на перерві між уроками, чи була заподіяна шкода інтересам сина, адже потерпілими від вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є малолітні, неповнолітні особи стосовно яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Сама по собі констатація в протоколі факту вчинення малолітньою особою певних дій, одноразового конфлікту між учнями, який виник раптово на території навчального закладу та як встановлено раніше подібних конфліктів за участю ОСОБА_5 не було (про що зазначила його класний керівник - свідок ОСОБА_11 , яка також надала позитивну характеристику ОСОБА_5 ), не може автоматично свідчити про вину матері дитини у її поведінці та є підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їхніх обов'язків із забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини.
Також, у протоколі не зазначено, яких саме обов'язків, передбачених ч.1 ст.150 СК України та ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» (яка містить вісім частин), ОСОБА_1 не виконала. Відсутність вказівки на конкретний пункт відповідних норм не дозволяє точно встановити об'єктивну сторону правопорушення.
Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд можливості належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Додані до протоколу матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не належно займається вихованням дитини та які саме необхідні умови життя свого сина вона не забезпечує, як про це вказано у протоколі. Відсутні докази про будь-яку негативну поведінку ОСОБА_1 , яка могла б свідчити про ухилення від догляду за дитиною та її виховання.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП щодо строків його оформлення. Зокрема, додана до протоколу заява в поліцію від ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких стався конфлікт у школі, датована 11.02.2026, письмове пояснення від малолітнього ОСОБА_5 за участю законного представника - його матері ОСОБА_1 , відібрано працівником поліції 17.02.2026. При цьому, протокол складено уповноваженою посадовою особою значно пізніше - 26.02.2026.
З урахуванням наведеного вище, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили ухилення ОСОБА_1 від передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дитини, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відтак відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.