Справа № 183/3715/21
№ 2/183/1402/26
04 травня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,
розглянувши, у відкритому судовому засідання, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації частини вартості автомобіля, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Щербини С.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Макаренка О.А.,-
Стислий виклад позиції сторін у процесуальних заявах по суті.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому з урахування змін та уточнень позовних вимог від 17.10.2024 року (т.1, а.с. 221) просила:
-визнати автомобіль марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору, напівпричеп марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску та будинок за адресою: АДРЕСА_1 разом із земельними ділянками за цією адресою спільною сумісною власністю подружжя;
-стягнути з відповідача компенсацію половини вартості автомобіля марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі XLRTE47XS0E567003 держаний номер НОМЕР_2 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та напівпричепу марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску, у розмірі 219446, 00 грн.;
-визнати за позивачкою право власності на автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;
-визнати за відповідачем право власності на житловий будинок та земельні ділянки, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що сторони з 22.05.1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який на момент розгляду справи в суді було розірвано. Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей.
14.12.2005 року подружжям було придбано житловий будинок та земельні ділянки, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою: АДРЕСА_1 . Договори купівлі-продажу майна посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстровано в реєстрі за №№ 2321, 2323.
16.12.2011 року на ім'я ОСОБА_2 був придбаний автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , який 17.10.2014 року перереєстрований на ім'я позивачки.
20 грудня 2017 року було придбано автомобіль марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, номер шасі НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору, напівпричеп марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску.
Автомобіль марки DAF, держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, та напівпричеп марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску були відчужені відповідачем без згоди подружжя, грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, тому позивачка просить стягнути з відповідача компенсацію частини вартості зазначеного автомобіля з напівпричепом, що становить 219446,00 грн.
В свою чергу, ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням змін та уточнень від 17.07.2024 року (т.1, а.с. 211) просить:
-визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя будинок за адресою: АДРЕСА_1 разом із земельними ділянками за цією ж адресою та автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 .
-визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та земельні ділянки, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою: АДРЕСА_1 .
У відзиві на основний позов ОСОБА_2 звертає увагу на те, що він після систематичного психологічного тиску дружини на нього на фоні її сварок протягом тривалого часу лікувався, йому було встановлено 3 групу інвалідності.
Дружина за час хвороби відповідача йому не допомагала, в тому числі і матеріально, власні кошти на лікування відповідача не надавала, всі витрати на лікування ОСОБА_2 поніс з власних заощаджень та з отриманих коштів у борг, які взяв у знайомих.
Відповідач звертає увагу на те, що тривалі конфлікти призвели до спричинення йому тілесних ушкоджень за участю ОСОБА_1 , тому він, як особа, якій встановлено 3 групу інвалідності має право на утримання від дружини.
Також відповідач звертає увагу, що вартість ТЗ марки DAF модель FT95XF430, держаний номер НОМЕР_2 2001 року випуску, та напівпричепа марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску, в розмірі 447 797,13 гривень є явно завищеною, оскільки її було проведено без огляду транспортних засобів за матеріалами даної цивільної справи, оскільки експертом не було досліджено договори купівлі продажу та огляду транспортних засобів.
Так, ТЗ марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач Е номер шасі НОМЕР_1 держаний номер НОМЕР_2 2001 року випуску було передано покупцю ОСОБА_3 в неробочому стані, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено фотознімки вчинені покупцем на його телефон, а також Акт від 29.05.2021 року (т.2, а.с. 11-14).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. від 23 червня 2021 року відкрите провадження по справі (т.1, а.с. 32).
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. від 25 червня 2021 року відмовлено позивачці у задоволенні її заяви про забезпечення позову (т.1, а.с. 42-43).
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. від 09 вересня 2021 року задоволено заяву про витребування доказів (т.1, а.с. 54).
Ухвалою Самрівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2021 року задоволено з0аяву відповідача про відвід судді Городецького Д.І. (т.1, а.с. 62-63).
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В. від 17 листопада 2021 року справу прийнято до свого провадження (т.1, а.с. 65).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2022 року прийнято заяву позивачки ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог (а.с. 91-92).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2023 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя із зустрічним позовом ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (т.1, а.с. 134).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2023 року по справі призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу, провадження по справі зупинено (т.1, а.с. 149).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року поновлено провадження по справі (т.1, а.с. 173).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від07 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху (т.1, а.с. 229).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 та уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , останнього звільнено від сплати судового збору (т.1, а.с. 245-246).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2025 року призначено розгляд справи по суті (т.2, а.с. 33-34).
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року відмовлено відповідачеві у призначення додаткової судової транспортно-товарознавчої експертизи (т.2, а.с.54-56).
Позиція сторін в судовому засіданні.
Позивачка та її представник в судовому засіданні свій позов підтримали, зустрічний не визнали, надали детальні пояснення по суті позову, звернули основну увагу на те, що автомобіль марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі XLRTE47XS0E567003 держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору, напівпричеп марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 синього кольору 1998 року випуску був відчужений відповідачем після припинення між ними сімейно-шлюбних відносин та ведення спільного господарства. Позивачка наполягала на тому, що автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 , потрібен їй для подальшого використання у своєму повсякденному житті, тому вона має переважне право на такий поділ майна, який запропонувала вона.
Відповідач та його представник в судовому засіданні свій зустрічний позов підтримали, позов ОСОБА_1 не визнали. Основну увагу відповідач звернув на те, що вартість автомобіля марки DAF модель FT95XF430 держаний номер НОМЕР_2 , та напівпричепу марки KRONE значно завищена експертизою, на момент продажу автомобіля вони перебували у шлюбі, ОСОБА_1 сама була свідком продажу автомобіля і того, у якому стані він знаходився, кошти від продажу автомобіля відповідач витратив на своє довготривале лікування. Відповідач також наполягає на тому, що він має переважне право на автомобіль HyndaiTucson, оскільки транспортний засіб є єдиним його засобом пересування, в тому числі задля необхідності отримання медичної допомоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши подані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 22 травня 1998 року, про що свідчить копія свідоцтва про одруження, актовий запис №15 (т.1, а.с. 17), по 02 серпня 2021 року, про що свідчить рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2021 року у справі № 183/5622/20, інформація про яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суду надано копію договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого 14 грудня 2005 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрованого в реєстрі за № 2321, у відповідності до якого ОСОБА_2 набув у власність жилий будинок, загальною площею 68,7 кв.м., житловою площею 34,2 ківм., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 15-16).
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 874158, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, загальною площею 0,6373 га, за адресою: АДРЕСА_1 , право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2005 року, зареєстроване в реєстрі за № 2323 (т.1, а.с. 13-14, 120-121 ).
У відповідності до поданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та свідоцтва про реєстрацію напівпричепа марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, 1998 року випуску, їх власником з 20.12.2017 року є ОСОБА_2 (т.1, а.с. 9-12).
29 травня 2021 року зазначені транспортні засобі були відчужені ОСОБА_2 ОСОБА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу (т.1, а.с. 68-79).
17.10.2014 року на ім'я ОСОБА_1 зареєстроване право власності на автомобіль HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 (т.1, а.с. 129)
Аналіз поданих письмових доказів свідчить про те, що зазначене вище майно набуто у власність в період шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Правовідносини щодо поділу майна подружжя врегульовані наступними нормами закону.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності. Така норма закону встановлює презумцію права спільної сумісної власності на майно, набуте за час перебування в шлюбі.
Такі ж роз'яснення містяться у і п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним, та про поділ спільного майна подружжя». Зокрема, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Зазначеними вище договорами купівлі-продажу жилого будинку, земельної ділянки та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів доводиться, що спірне нерухоме та рухоме майно набуте чоловіком та дружиною в період їх шлюбу, а тому повинно бути визнане спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В судовому засіданні не надано жодного доказу про існування між подружжям будь-якої домовленості щодо часток у спільному майні подружжя, як і не встановлена наявність шлюбного договору, а тому суд вважає, що об'єкти нерухомості, а саме жилий будинок з надвірними побудовами та спорудами та земельні ділянки площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою АДРЕСА_2 , а так само автомобіль марки HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 є спільною сумісною власністю подружжя, частки подружжя у нерухомому майні, є рівними.
Як зазначав суд вище, відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини та самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Відповідно до ч.1, 2 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрат її цільового призначення.
Сторони відмовляються добровільно поділити між собою набуте у шлюбі майно, заявляючи протилежні способи його поділу в натурі.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділити спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.
Вирішуючи питання про поділ майна, яке є суб'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отриманння грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди, присудження грошової компенсації може мати з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
За змістом п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо неподільні речі не можуть бути реально поділенні між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Аналізуючи викладене, суд, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов до висновку про визнання за кожним з подружжя права власності по частині на:
- автомобіль марки HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 :
- житловий будинок, загальною площею 68,10 кв. метрів, з надвірними будівлями, за адресою АДРЕСА_1 ;
- земельні ділянки, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256, за адресою АДРЕСА_1 .
Вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення частини вартості автомобіля марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та напівпричепа марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, 1998 року випуску, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).
У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-486цс16.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
У даному випадку, судом встановлено, що майно, а саме DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та напівпричеп марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, 1998 року випуску був придбаний на ім'я ОСОБА_2 в період шлюбу
Спірний автомобіль та напівпричеп є спільним сумісним майном подружжя, 29 травня 2021 року, тобто до пред'явлення позову та до розірвання шлюбу між подружжям, був відчужений ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (т.1, а.с. 68-79).
Згідно висновку експерта № 3830-23 від 22.01.2024 року, ринкова вартість транспортного засобу марки DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та напівпричепа марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, 1998 року випуску, складає 447797, 13 грн (т.1, а.с. 154-170).
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно ст.163 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У відповідності до абзацу 1 п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. №11 сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Зі змісту п.п. 23, 24 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Також п.30 цієї ж Постанови, передбачено рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.
При цьому, суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
При цьому, суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставіст.60 СК України.
Отже, згідно приписів законодавства, яке застосовується до правовідносин між сторонами, а також враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали спірне майно під час шлюбу, то вони були співвласниками, в тому числі транспортного засобу DAF модель FT95XF430 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е номер шасі НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, об'єм двигуна - 12580 см. куб, синього кольору та напівпричепа марки KRONE модель SDP27 номер шасі НОМЕР_3 , синього кольору, 1998 року випуску.
Як зазначав суд вище, під час розгляду справ про поділ майна подружжя, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства.
Суду не подано належних доказів про те, що сімейно-шлюбні відносини між подружжям були припинені у травні 2021 року, рішення суду про розірвання шлюбу набуло законної сили 02.08.2021 року, а тому суд приходить до переконання, що спірний автомобіль та напівпричеп не можуть бути віднесені судом до об'єкту поділу майна подружжя, оскільки таке майно вибуло з їх власності в період шлюбу.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд, відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне покласти на сторони судові витрати, понесені ними при розгляді цієї справи.
Так, судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_1 , а так само витрати на проведення експертизи, - слід покласти на позивача ОСОБА_4 .
В свою чергу, судовий збір, сплачений ОСОБА_2 , - слід покласти на позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації частини вартості автомобіля, - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину автомобіля HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, загальною площею 68,10 кв. метрів, з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельних ділянок, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову ОСОБА_1 , - відмовити.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину автомобіля HyndaiTucson, VIN номер кузова (рами) НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), універсал - В, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину житлового будинку, загальною площею 68,10 кв. метрів, з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину земельних ділянок, площею 0,6374 га, кадастрові номери 1223282000:03:004:0255, 1223282000:03:004:0256 за адресою АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову ОСОБА_2 , - відмовити.
Судові витрати покласти на сторони.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя О.В. Сорока.