Справа № 193/1188/25
Провадження № 2/0182/4537/2026
Іменем УКРАЇНИ
06.05.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -
18.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - ТОВ «Коллект центр») звернулось до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 року позовну заяву направлено за територіальною підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 19.08.2021 року було укладено Договір №3247068, відповідно до вимог якого позикодавець надав відповідачу кредит в сумі 6 700,00 грн., а відповідач зобов'язався погасити кредит та відсотки за кредитом.
Відповідач умови договору не виконав та кредитні кошти разом з відсотками не повернув.
29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», було укладено Договір факторингу № 29-11-102, згідно якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3247068 від 19.08.2021 року.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3247068 від 19.08.2021 року.
Загальний розмір заборгованості станом на 10.01.2023 року становить 57 239,91 грн., з яких: 6 365,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 49 601,91 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги, 1 273,00 - заборгованість за комісіями.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути з відповідача на його користь 49 920,16 грн., з яких: 6 365,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 44 282,16 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги, 1 273,00 грн. - заборгованість за комісіями, а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2025 року відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву (а.с.20-21).
Позивач належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на електронну адресу, зазначену в позові. Згідно тексту позовної заяви просять справу розглядати без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечують (а.с.8 зворот).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на адресу її реєстрації копії ухвали про відкриття провадження, про що свідчить поштовий конверт (а.с.96), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу копії позову з додатками, про що свідчить номер (відправлення (ШКІ) №0503767731614) (а.с.93). Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористалась, а тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч. 1ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 19.08.2021 року було укладено Договір про споживчий кредит №3247068, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 6 700,00 грн., а відповідач зобов'язався погасити кредит та відсотки за кредитом (а.с.28-32). Строк кредиту - 15 днів до 03.09.2021 року. Тип процентної ставки - фіксована, 2,50 % від фактичного залишку кредиту в день за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.2 Договору). Стандартна (базова) процентна ставка становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту ( п.1.6 Договору). Комісія за надання кредиту - 1 273,00 грн. (19% від суми кредиту одноразово). Договір укладений в електронній формі та був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «R22790», який надісланий на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.34).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 6 700,00 грн. Переказ коштів, виданих в рамках Договору, здійснено 19.08.2021 року шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту, та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ФК «Елаєнс» (а.с.33).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось підписання Договору про споживчий кредит №3247068 від 19.08.2021 року, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти згідно з умовами, визначеними цим кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію. Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.
29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал», було укладено Договір факторингу № 29-11-102, згідно якого до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3247068 від 19.08.2021 року (а.с. 55-57).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 року, ТОВ «Вердикт капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 29 552,16 грн., з яких: 6 365,00 грн. заборгованість по кредиту, 21 914,16 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 1273,00 грн. - заборгованість по комісії (а.с.72).
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, згідно якого до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3247068 від 19.08.2021 року (а.с.35-40).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 57 239,91 грн., з яких: 6 365,00 грн. заборгованість по кредиту, 49 601,91 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам, 1 273,00 грн. - заборгованість по комісії (а.с.54).
Сума заборгованості підтверджується наданим розрахунком (а.с.26).
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Первісний кредитор свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, позивачем доведено в судовому порядку законність права вимоги до відповідача за згаданим вище кредитним договором.
Позичальник умови кредитного договору не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення відповідачем отриманих коштів зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом, а тому позовні вимоги ТОВ «Коллект центр», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №3247068 від 19.08.2021 року, підлягають задоволенню в рамках заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до ч. 8.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським обєднанням «Лігал Ассістанс» 01.07.2024 року було укладено Договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (а.с.80-82). До Договору долучено Заявку на надання юридичної допомоги №393 від 01.07.2025 року, Витяг з Акту №12 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 року з описом виконаних робіт, згідно якого вартість послуг склала 16 000,00 грн. (а.с.86).
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 16 000,00 грн., відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони. Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 626, 628, 633-634, 638 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором № 3247068 від 19.08.2021 року у розмірі 49 920,16 ( сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 16 коп.) .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 (шістнадцять тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева