Справа № 182/585/26
Провадження № 2/0182/2987/2026
Іменем України
06.05.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
03.02.2026 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
08.09.1999 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у подружжя народились двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Причиною тому стали різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя. Внаслідок чого сторони втратили почуття довіри, любові та поваги один до одного. ОСОБА_1 зазначає, що спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам, а тому на примирення вона не згодна. Майновий спір відсутній. За таких обставин позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.20-21).
Позивачка та її представник належним чином повідомлялись про розгляд справи в суді, шляхом направлення на електронну адресу, зазначену в позові, копії ухвали про відкриття провадження. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не надали.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом надсилання на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.23), згідно якого пакет документів вручено йому особисто 26.02.2026 року, відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслав. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 08.09.1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, актовий запис за № 539 (а.с.4).
Від даного шлюбу у подружжя народились двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені. Сторони проживають за однією адресою, але в різних приміщеннях, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям і власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв'язки. Старша донька на момент розгляду справи досягла повноліття, молодший син після розірвання шлюбу залишиться проживати з матір'ю. Майновий спір відсутній. На примирення позивач не згодна. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивачки, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що його необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати. При цьому, позивачка не наполягала на відшкодуванні судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08.09.1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Нікопольської міської ради Дніпропетровської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис №539 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишити прізвище « ОСОБА_7 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева