Справа № 182/3071/26
Провадження № 3/0182/990/2026
Іменем України
06.05.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П, розглянувши матеріал, який надійшов від ВРПП Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не зазначив, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 960636 від 21.04.2026 року, 21.04.2026 року о 18.16 годин в м. Нікополь по просп. Трубників 24, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме (бліда шкіра обличчя, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціальному медичному закладі відмовився. Зафіксовано на БК № 798423.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину не визнав, з протоколом не погоджувався та показав суду, що поліцією був зупинений безпідставно, нічого не порушував. Рухаючись по місту помітив, що за ним довгий час їде автомобіль патрульної поліції. Коли він зупинився на парковці, до нього підійшли поліцейські і вказали на порушення - відсутність пристебнутого паска безпеки. На його заперечення не реагували, доказів порушення не надали. Як вони могли побачити відсутність ременя безпеки через тоноване скло пояснити не змогли, а одразу встановили неіснуючі ознаки сп'яніння і запропонували пройти медичний огляд, на що він погодився та категорично спростував вживання алкоголю чи наркотиків. Поліцейські кілька разів перепитували, чи згоден він пройти огляд і він щоразу погоджувався, після чого на нього все одно було складено протокол, не зважаючи ані на його пояснення, ані на заперечення в усній чи письмовій формі. Також зазначив, що поліцією було допущено ряд інших грубих порушень, проте зі свого боку порушень ПДР чи норм ст. 130 КУпАП він не допускав. Після спілкування з поліцією він одразу звернувся до лікарні в м. Нікополь для проходження огляду на стан сп'яніння, проте там йому відмовили, посилаючись на те, що лікаря немає і здати аналізи у нарколога він зможе лише вранці. Наступного ранку він таки здав аналізи, але отримав результат лише через 10 днів, згідно якого в стані наркотичного сп'яніння не перебував.
Просив суд закрити провадження відносно нього на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, покази ОСОБА_1 та переглянувши відеозапис, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається: керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, доказуванню по цій справі підлягає факт керування транспортним засобом, факт перебування водія транспортного засобу у стані сп'яніння або факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.; та порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, надані такі матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 960636 від 21.04.2026 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зміст якого викладено вище;
- лазерний диск;
- акт огляду ОСОБА_1 ;
- направлення ОСОБА_1 до медичного закладу;
- копія постанови та довідка
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких останній вину не визнає
Судом було досліджено протокол та додані до нього документи, доводи ОСОБА_1 та лазерний диск, в результаті чого було встановлено наступне.
Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стан сп'яніння встановлюють виключно шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суд, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП, врегульовано декількома інструкціями і наказами, порушення яких при складенні матеріалів співробітниками поліції не допускається.
З переглянутого у судовому засіданні відео встановлено, що факт відмови ОСОБА_1 нічим не підтверджується, жодним чином не зафіксований.
На відео поліцейський Нікопольського РУП ГУНП декілька разів запитує водія, чи згоден він пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 декілька разів надав свою згоду.
ВСКАСу справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 року вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Вказаний елемент, а саме факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є надважливим і підлягає доказуванню поліцією у судовому засіданні, адже відповідальність за ст. 130 КУпАП настає, у тому числі, саме за таку відмову.
Однак вказана вимога дотримана не була.
У відповідності до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваче ного доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином, доводи поліцейського, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, про порушення громадянином п.2.5 ПДР України ґрунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази, які б підтверджували винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Сукупність викладених в матеріалах справи обставин вказує на те, що позиція інспектора поліції винуватість ОСОБА_1 в порушені п. 2.5 ПДР України та тим самим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Також суд приходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими докази, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна