справа № 492/409/26
провадження № 2/492/605/26
Ухвала
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням
ухвали про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2026 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до про визнання права власності у порядку спадкування, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є спадкоємицею після смерті її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадщини спадкоємиця звернулася до нотаріуса, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкодавця.
Пред'явлена позовна заява в силу частини 1 статті 185 ЦПК України ухвалою судді від 26 березня 2026 року була залишена без руху, оскільки вона була подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Для усунення недоліків позовної заяви судом був установлений строк в десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 березня 2026 року.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно було направлено за вказаною в позовній заяві адресою позивачки: АДРЕСА_2 , однак вона була повернута на адресу суду 10 квітня 2026 року з відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до пункту 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 272 ЦПК України ухвала вважається врученою позивачці 10 квітня 2026 року у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність позивачки за адресою місця проживання, повідомленою нею суду.
Згідно з частиною 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до поштового повідомлення, в якому судом була направлена копія ухвали про залишення позовної заяви без руху, воно повернуто до суду з довідкою відділення «Укрпошти» де є позначка «адресат відсутній», що свідчить про те, що позивачка змінила місце проживання і за зазначеною нею в позовній заяві адресою не проживає та в порушення вимог частини 1 статті 131 ЦПК України не виконала свій обов'язок та не повідомила суд про своє місце проживання (перебування, знаходження), тому, в силу частини 1 статті 131 ЦПК України, ухвала суду від 26 березня 2026 року вважається доставленою позивачці.
Відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України».
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (AleksandrShevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що позивачка була позбавлена права отримувати інформацію про рух справи, тощо.
Суд зазначає, що можливість позивачки дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої позивачки, тобто має суб'єктивний характер.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивачки про залишення її позовної заяви без руху, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Крім того, 03 квітня 2026 року представник позивачки адвокат Бучацький В.В. ознайомився із матеріалами справи.
Отже, позивачка копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26 березня 2026 року отримала 10 квітня 2026 року, тому позивачка мала усунути недоліки позовної заяви до 20 квітня 2026 року, включно, однак, у вказаний строк недоліки позовної заяви виправлені не були, оскільки позовна заява з виправленими недоліками до канцелярії суду не надійшла. Представник позивачки мав усунути недоліки позовної заяви до 13 квітня 2026 року, однак, у вказаний строк недоліки позовної заяви виправлені не були, оскільки позовна заява з виправленими недоліками до канцелярії суду не надійшла.
Крім того, станом на 06 травня 2026 року позовна заява з виправленими недоліками до суду не надійшла.
Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, у зв'язку з тим, що позивачка у встановлений судом строк не усунула недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі від 26 березня 2026 року, то в силу наведеної частини 3 статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає визнанню неподаною та має бути повернута.
Суддя також вважає за необхідне повідомити позивачку, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись статями 185, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - визнати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.