справа № 497/1422/25
провадження № 6/492/43/26
Іменем України
05 травня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Варгаракі С.М.,
при секретарі судового засідання - Богдан А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Целікова Владілена Володимировича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Адвокат Целіков В.В., в інтересах ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» надіслав до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заяви посилається на те, що 18 лютого 2026 року Арцизьким районним судом Одеської області прийнято рішення у справі № 497/1422/25 за позовною заявою ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов ТОВ «Фінпром Маркет» було задоволено повністю. Відповідачка була відсутня під час проголошення рішення 18 лютого 2026 року. Відповідно до карти руху документу відповідачка отримала рішення (доставлено повідомлення про доставку документу в кабінет) - 26 лютого 2026 20:07. Оскільки відповідачка не була присутня під час проголошення рішення Арцизьким районним судом Одеської області по справі № 497/1422/25 та отримала повний текст рішення в електронному кабінеті лише 26 лютого 2026 року 20:07, то остаточний строк подання апеляційної скарги припадає на 28 березня 2026 року. Незважаючи на наведене Арцизьким районним судом Одеської області 23 березня 2026 року передчасно видано виконавчий лист. 24 березня 2026 року представником відповідачки через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду та ухвалою від 15.04.2026 року Одеського апеляційного суду відкрито провадження по справі № 497/1422/25, що фактично нівелює факт набуття рішенням першої інстанції законної сили та слугує несумнівною підставою для скасування передчасно виданого виконавчого листа.
Стягувач, боржниця та її представник про дату, час і місце розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, в силу частини 3 статті 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, надані докази, дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 18 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1916533 від 12 квітня 2021 року у розмірі 43027,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн. Компенсовано ТОВ «Фінпром Маркет» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
23 березня 2026 року у зазначеній справі видано виконавчий лист.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 лютого 2026 року.
Згідно з частинами 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, вказана норма визначає матеріально-правові та процесуально-правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі.
Законодавство не містить чіткого визначення поняття «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, згідно з частиною 2 статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22), від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Отже, представник відповідачки, отримавши ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, має можливість звернутись до виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження. Слід зазначити, що Одеський апеляційний суд у своїй ухвалі від 15 квітня 2026 року про відкриття апеляційного провадження, зупинив виконання спірного рішення Арцизького районного суду Одеської області.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Посилання заявника на те, що виконавчий лист не підлягає виконанню через те, що рішення, за яким він виданий, не набрало законної сили, є безпідставними, оскільки, отримавши ухвалу про прийняття апеляційної скарги до розгляду, боржниця мала можливість звернутись до виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Слід зазначити, що Одеській апеляційний суд у своїй ухвалі від 15 квітня 2026 року про відкриття апеляційного провадження зупинив виконання спірного рішення Арцизького районного суду Одеської області, оскільки поновив заявнику строк на апеляційне оскарження рішення суду.
З урахуванням наведеного суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що адвокат Целіков В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 не надав належні та допустимі докази, які б підтверджували відсутність у боржниці обов'язку або будь-які інші причини, за яких лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 258-259, 260-261, 263, 268, 353-354, 432 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Целікова Владілена Володимировича про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.