справа № 492/1817/25
провадження 1-і/492/32/26
Іменем України
про відмову у задоволенні клопотання
про скасування арешту майна
05 травня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 120251622380000412, внесеному 11 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, -
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження № 120251622380000412, внесене 11 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
До суду від адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 08 грудня 2025 року у кримінальному провадженні № 120251622380000412, на автомобіль марки «Kia» модель «Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з комплектом ключів від нього. В обґрунтування клопотання посилався на те, що на теперішній час відпала необхідність в триманні вищевказаних речових доказів в арешті, оскільки зазначений автомобіль був оглянутий під час досудового слідства, слідчим було знято копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначений автомобіль був придбаний під час перебування обвинуваченого ОСОБА_6 з ОСОБА_4 та спільною сумісною власністю подружжя. Накладений арешт на транспортний засіб позбавляє співвласницю ОСОБА_4 можливості підтримувати потреби сім'ї та своїх дітей, яких слід відвозити до дитячих садочків та до школи, а також до лікарні при потребі у їх лікуванні.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання про скасування арешту, просив його задовольнити.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту, посилаючись на те, що адвокат ОСОБА_3 вже звертався до суду з аналогічним клопотанням про скасування арешту, але в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 . Автомобіль, на який накладено арешт є речовим доказом у кримінальному провадженні, є знаряддям вчинення злочину та підлягає конфіскації майна. Клопотання про скасування арешту просив розглянути за його відсутності.
Відповідно до частини 1 статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з частиною 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду.
Із змісту статті 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
Відповідно до частини 2, частини 3 статті 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів та арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до частини 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічні за змістом норми містяться у частині 3 статті 368 ЦК України.
З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що автомобіль марки «Kia» модель «Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований 27 серпня 2025 року за обвинуваченим ОСОБА_6 як титульним власником під час шлюбу з ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу, що режим спільної сумісної власності, на відміну від режиму спільної часткової власності, не передбачає виділ часток кожного власника в натурі, що унеможливлює ідентифікацію конкретних часток обвинуваченого та його дружини у спільному майні, через що обтяження майна обвинуваченого в цілому є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.
Слідчий суддя при накладенні арешту на майно (або при вирішенні питання про його скасування) в межах кримінального провадження не має право вирішувати спір про право власності на майно, визначаючи частки у праві спільної сумісної власності кожного з подружжя чи здійснюючи поділ майна в натурі (аналогічна правова позиція міститься і в Постанові ККС ВС від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19).
Оскільки частки подружжя у праві спільної сумісної власності не визначені, суд у кримінальному провадженні позбавлений можливості визначати їх поза межами цивільного провадження.
З огляду на те, що вказане рухоме майно набуте у шлюбі - це майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Разом з тим, варта уваги і позиція Верховного Суду, відображена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 752/7440/18, щодо неприпустимості вирішення спору у межах кримінального провадження про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток.
Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт автомобіля, може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Крім того, за вказаних обставин тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
Враховуючи, що обмежень чи заборон щодо накладення арешту на автомобіль не було встановлено, суд вважає необґрунтованими доводи адвоката щодо необхідності скасування арешту з такого майна з цих підстав.
Крім того, суд наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, а отже такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що потреби в діях саме такого заходу забезпечення кримінального провадження виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи викладене, а також розумність і співмірність обмеження права власності з метою виконання завдань кримінального провадження, суд вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, а також, що потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, відпала, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав визначених статтею 174 КПК України для скасування арешту майна, тому клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 131, 167, 168, 170, 174 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1