справа № 492/65/26
провадження № 3/492/46/26
Іменем України
04 травня 2026 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Варгаракі С.М., при секретарі судового засідання Богдан А.І., за участю захисника адвоката Ковпака О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563664 від 10 січня 2026 року, ОСОБА_1 , 10 січня 2026 року о 22 год. 28 хв. по вул. Надіївська, в с. Виноградівка Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21134», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та нестійка хода), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під фіксацію з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.
До суду від захисника адвоката Ковпака О.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що з відеозапису вбачається, що 10 січня 2026 року о 21:28 год. до ОСОБА_1 підходить старший інспектор поліції та просить пред'явить документи та повідомив, що ведеться відеофіксація. Після виконання вимог, інспектор поліції без пред'явлення водію будь яких ознак, що вказують на сп'яніння пропонує пройти тест на місці зупинки та пройти медичний огляд на вживання алкоголю у Арцизькій ЦРЛ, на що ОСОБА_1 відмовився. Далі старший інспектор повідомляє, що в такому разі буде складено адміністративний протокол за відмову від проходження медичного огляду та дає іншому поліцейському вказівку роз'яснити права та обов'язки відповідно до вимог статті 268 КУпАП, що фіксується на записі до 21:33 год. Далі інспектором розпочинається процедура оформлення адміністративних матеріалів. На четвертому файлі відеозапису із бодікамери поліцейського міститься подія відтворення обставин події за хронологією: 10 січня 2026 року з 22:08 год. інспектор поліції ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом та постановою, розписується пропонує розписатись водію та вручає їх копії. Далі запис закінчується. Однак, як зазначає ОСОБА_1 він все ж таки потім погодився пройти відповідний огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», який був проведений поліцейським без фіксації на бодікамеру в період з 21:40 до 21:50 годин, результат огляду показав нуль проміле. Однак поліцейський повідомив, що водій перед цим на камеру відмовився від проходження огляду, а тому даний факт зафіксований, будуть складені документи та він нічого цьому завадити не зможе. У разі відповідних заперечень про ти цих дій, поліцейськими будуть вжиті заходи щодо вилучення автомобіля на штраф майданчик. Якщо водій на це погодиться, після складання адміністративних матеріалів його відпустять й дозволять подальше керування транспортним засобом. У якості письмових доказів інспектором поліції складено направлення на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з якого вбачається, що інспектором поліції ОСОБА_1 доставлявся до закладу охорони здоров'я Арцизька ЦОЛ. У результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Отже аналізуючи додані вище процесуальні документи можна дійти висновку, що ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак в порушення вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, Інструкція № 1026, інспектором поліції не зафіксовано спеціально технічним засобом алкотестером «Драгер» результати такого огляду. Поліцейськими при складані направлення на огляд водіїв транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, не зафіксовано відповідний факт відмови водія ОСОБА_1 , від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, тобто в Арцизькій ЦОЛ. Крім того, фіксуванню у разі керування транспортним засобом підлягало відсторонення водія транспортного засобу від подальшого його керування шляхом вилучення транспортного засобу на штраф майданчик з відповідним складанням процесуальних документів або передача керуванню транспортним засобом тверезому водію з відповідною водійською категорією, з процесуальною фіксацією такої передачі. Натомість інспектором поліції зазначені норми законодавства виконані не були, а тим більше й не зафіксовані, що в свою чергу ставить під сумів наявність самого правопорушення. Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника адвоката, заслухавши свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що в судовому засіданні винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження і він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а справа на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні статті 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за зазначеною статтею.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП полягає, зокрема, у відмові особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вона керує транспортним засобом.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до статі 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
За правилами частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується Управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктом 2 Інструкції № 1452/735 та пунктом 2 Порядку № 1103, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 4 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктами 6, 7 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, з аналізу положень статті 266 КУпАП та пункту 7 Розділу 3 Інструкції вбачається, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. У разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також в найближчому закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України, тобто відмову від проходження огляду, яка утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563664 від 10 січня 2026 року, ОСОБА_1 , 10 січня 2026 року о 22 год. 28 хв. по вул. Надіївська, в с. Виноградівка Болградського району Одеської області, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21134», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та нестійка хода), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився під фіксацію з застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З оглянутого у судовому засіданні відео з нагрудної камери поліцейського, слідує, що 10 січня 2026 року о 21:28:35 поліцейський підійшов до автомобіля, поруч з яким стояв чоловік, представився та повідомив, що ведеться відео фіксація, без озвучення причини зупинки та ознак алкогольного сп'яніння запропонував особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на що особа відмовилася. Після чого, йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, на що особа також відмовилася, у зв'язку з чим йому було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Після чого, поліцейський надав вказівку іншому поліцейському роз'яснити особі права та обов'язки. Після чого, поліцейський залишив особу та пішов іншого транспортного засобу та спілкувався з іншими особами.
Наступний відео файл стосується складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП та постанови за частиною 1 статті 121-3КУпАП (причина зупинки), яке розпочалося приблизно о 22:00, коли поліцейський повернувся до ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що наданий суду відеозапис з нагрудної камери має дуже погану якість, сторонній шум, що унеможливлює сприйняття події, яка зафіксована на відео, відтворення обставин події та встановлення особи з якою відбувається розмова.
Відеозапис, долучений до протоколу, а також наданий на запит суду не містить відео фіксації: керування транспортним засобом ОСОБА_1 ; зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ; оголошення поліцейським причини зупинки; встановлення у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та повідомлення останньому про наявність таких ознак; відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та нестійка хода. Між тим, матеріали справи не містять даних, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 зазначених вище ознак. Тобто, зазначений вище відеозапис не дає підстави стверджувати про порушення мови та нестійку ходу ОСОБА_1 .
Суд констатує те, що під час указаних подій та спілкування із поліцейськими з фрагментів відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проявляв стриманість, ввічливість та коректність. Наведене указує на те, що ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні, про їх наявність останньому повідомлено не було.
Наведене у свої сукупності дає підстави стверджувати, що у ході провадження у цій справі не було доведено те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що у нього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння,
Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває за кермом транспортного засобу, навіть із ввімкненим двигуном склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
Між тим, матеріали адміністративної справи не містять доказів на підтвердження факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ВАЗ 21134», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, а також зупинки працівниками поліції вказаного транспортного засобу.
Наявний у матеріалах справи відеозапис із нагрудних камер поліцейських не є безперервним, вбачається неповний запис розмови поліцейських з водієм, не зафіксовано взагалі складання матеріалів про адміністративне правопорушення та відсторонення ОСОБА_1 від подальшого керування, що з огляду на повідомлені захисником обставини щодо відсутності фактичного відсторонення ОСОБА_1 та подальшого керування ним автомобілем, робить неможливим об'єктивну перевірку такого твердження.
Отже, послідовність дій працівників поліції, зафіксована на відео, яке не підтверджує виконання ними усього комплексу заходів, які зобов'язані вжити щодо водія, який має ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, не здійснено відсторонення від подальшого керування, що підтверджується і відсутністю відповідного документального оформлення такої дії, а також не забезпечення повної відеофіксації правопорушення, вказують на не дотримання останніми вимог частини 1 статті 266 КУпАП та п.п. 1, 12 Розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Що стосується направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, то такий складається у разі згоди особи на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки, оскільки такий огляд на місці зупинки не проводився та відеозапис проходження огляду на місці зупинки в матеріалах справи відсутній.
Крім того, з направлення вбачається, що інспектор СРПП ВП № 1 старший лейтенант ОСОБА_2 доставив ОСОБА_1 до Арцизької ЦОЛ, однак відеозапис доставлення останнього до закладу охорони здоров'я відсутній.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
У судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що вона є дружиною ОСОБА_1 , того дня їм зателефонували знайомі та попросили приїхати та забрати їх. Чоловік не вживав алкогольні напої, тому вони поїхали. Їх зупинили працівники поліції, перевірили документи та склали протокол про адміністративне правопорушення. Працівник поліції не повідомляв про причину зупинки, не озвучував ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, однак потім пройшов огляд на місці зупинки біля автомобіля. Транспортний засіб не був вилучений.
З урахуванням наведеного, у суду є підстаи ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідком, в зв'язку з тим, що вона є дружиною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вона може бути заінтересована в результатах розгляду справи.
З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6493797 від 10 січня 2026 року (причина зупинки) слідує, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху о 23:09:51 год, тобто значно пізніше ніж складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Крім того, статтями 260, 265-1 та 266 КУпАП (глава 20 Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення) передбачено імперативний обов'язок співробітників поліції тимчасово вилучати посвідчення водія, оскільки стаття 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відстороняти від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння.
Поряд з зазначеним, за вимогами частини 2 статті 266 КУпАП встановлення поліцейським ознак сп'яніння в особи, що керує транспортним засобом є правовою підставою для огляду на стан сп'яніння та/або направлення такої особи для огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Тобто, з системного аналізу статей 260, 265-1 та 266 КУпАП слідує, що в разі складання відповідного адміністративного протоколу за статтею 130 КУпАП стосовно певного водія, відносно останнього повинні одночасно бути застосовані наступні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення: вилучення посвідчення водія; відсторонення від керування транспортними засобом; огляд на стан сп'яніння.
Таким чином, з оглянутого відеозапису вбачається, що на відео відсутні: факт керування даним транспортним засобом ОСОБА_1 , зупинки даного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виходу ОСОБА_1 після зупинки із транспортного засобу з місця водія, озвучення поліцейським виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у зв'язку з виявленням ознак алкогольного сп'яніння та вилучення транспортного засобу на арешт майданчик.
Як вбачається з протоколу, матеріалів справи про адміністративне правопорушення поліцейський, в порушення зазначених норм права, у ОСОБА_1 не вилучено посвідчення водія, не відсторонено його від керування транспортними засобом, а тільки зафіксовано його відмову від огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним 10 січня 2026 року правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного та керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, яке є обов'язковим до виконання на території України, встановлено, що обвинувачення у вчиненні злочину (правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно зі статтями 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд дійшов висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості про вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не підтверджуються доказами, отже і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 у розумінні статті 251 КУпАП.
Беручи до уваги, що наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини 1 статі 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Керуючись статтями 130, 221, 245, 247, 251, 252, 255, 260, 265-1, 266, 278-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення № 492/65/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.