Справа № 320/46371/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
05 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо неприйняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних:
- № 2 від 02.08.2024 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 3 799 200,00 грн; загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 633 200,00 грн;
- № 4 від 05.08.2024 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 7 420 800,00 грн; загальна сума податку на додану вартість за основною сумою 1 236 800,00 грн, складних позивачем в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 02.08.2024 №2, від 05.08.2024 №4, датою фактичного подання, а саме 04.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що строк у 365 календарних днів, протягом якого йому відведено час надати пояснення та копії відповідних документів Регіональній комісії для вирішення питання реєстрації в ЄРПН податкових накладних №2 від 02.08.2024 та №4 від 05.08.2024, пропущений не за його бездіяльності та не з його вини. Зазначає, що вказані документи не прийняті у зв'язку із порушенням термінів, визначених пунктом 6 Порядку №520. Позивач вважає, що комісія регіонального рівня у разі ненадання платником податку копій документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, у строки, зазначені у пункті 6 цього ж Порядку, зобов'язана прийняти відповідне рішення відносно податкової накладної №2 від 02.08.2024 та податкової накладної №4 від 05.08.2024, реєстрація яких була зупинена. Однак, контролюючим органом такого рішення не прийнято, що на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління Державної податкової служби у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення чинного законодавства не з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що позивач не скористався правом подання письмових пояснень та пропустив строк подачі, у зв'язку із чим, рішення про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування прийнято не було.
За наведених обставин, апелянт вважає, що бездіяльність Головного управління ДПС у м.Києві та зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні являються неправомірними.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи допущено порушення принципу офіційного з'ясування обставин у справі.
Апелянт звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, за висновком якого дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з'ясування обставин справи та призводить до безпідставного розширення предмету доказування.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2025 та від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» до суду 22.12.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що неспроможність позивача реалізувати протягом 365 календарних днів наданого пунктами 4, 5 та 6 Порядку №520 права надати Регіональній комісії для вирішення питання реєстрації в ЄРПН податкових накладних №2 від 02.08.2024 року та №4 від 05.08.2024 року пояснення та копії документів, є наслідком:
- невиконання Головним управлінням ДПС у м. Києві обов'язку щодо визначення у квитанціях №2 від 04.09.2024 року до спірних податкових накладних чіткого, конкретизованого переліку документів та інформації, необхідних для вирішення питання про їх реєстрацію в ЄРПН;
- визнання регіональною комісією позивача у періодах з 04.07.2024 року по 16.01.2025 року, з 11.02.2025 року по 27.07.2025 року таким платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, у періодах з 04.07.2024 року по 16.01.2025 та з 11.02.2025 по 27.07.2025, що підтверджується рішеннями Регіональної комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №72871 від 04.07.2024, №122571 від 17.12.2024, №126476 від 31.12.2024, №56337 від 11.02.2025, №122339 від 27.03.2025, №136684 від 07.04.2025, №224960 від 12.06.2025, №238080 від 24.06.2025, №248388 від 02.07.2025. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «Технології сталевих конструкцій» є суб'єктом господарювання, основним та іншими видами діяльності якого, починаючи з моменту його створення - 12.11.2018 є будівництво житлових і нежитлових будівель, холодне штампування та гнуття, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, інші будівельно-монтажні роботи, неспеціалізована оптова торгівля, діяльність у сфері архітектури.
Між позивачем та ТОВ «Великі Мости Солар» 14.12.2023 укладено договір генерального підряду №14/12/23-2, за яким генеральний підрядник забов'язувався виконати роботи з будівництва об'єкту - нове будівництво сонячної електростанції потужністю 0.99 МВт в м. Велико Мости Червоноградського району Львівської області, територія Великомостівської громади (Великомостівська міська рада Львівської області) та надати інші послуги, що пов'язані із цими роботами, а замовник - прийняти об'єкт та інші послуги, що пов'язані із його будівництвом, і сплатити їх вартість відповідно до умов договору.
Вартість робіт за вказаним договором становила тверду суму в розмірі 11 220 000,00 грн з ПДВ (20%), яка мала сплачуватися у порядку та розмірах, що визначені невід'ємним додатком до нього - Додатком №2 «Графік виконання робіт і фінансування» від 14.12.2023, а також достроково (на умовах попередньої оплати (авансу).
У період з 02.08.2024 по 05.08.2024 на виконання власних обов'язків за договором генерального підряду №14/12/23-2 від 14.12.2023 замовник ТОВ «Великі Мости Солар» у якості попередньої оплати (авансу) сплатив Генеральному підряднику ТОВ «ТЕСКОН» грошові кошти в загальному розмірі 11 200 000,00 грн з ПДВ (20%), в тому числі:
- 02.08.2024 за платіжною інструкцією №1 від 02.08.2024 з 799 200,00 грн з ПДВ (20%);
- 05.08.2024 за платіжною інструкцією №37465784 від 05.08.2024 7 420 800,00 грн з ПДВ (20%) за рахунок кредитних коштів за кредитним договором №ENPSMB2024097/579 від 02.08.2024, укладеного із АТ «КредоБанк».
Зазначене підтверджується виписками АТ «КредоБанк» по рахунку позивача за період 02.08.2024 та за період 05.08.2024.
На виконання приписів Податкового кодексу України позивач на дату виникнення податкових зобов'язань - 02.08.2024 та 05.08.2024 (дати отримання сум авансів за договором) склав та направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: №2 від 02.08.2024 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 3 799 200,00 грн; загальні сума податку на додану вартість за основною ставкою 633 200,00 грн; №4 від 05.08.2024 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 7 420 800,00 грн; загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 1 236 800,00 грн.
Однак реєстрація цих податкових накладних в ЄРПН зупинена рішеннями Комісії з питань зупинення податкових накладних ГУ ДПС в м. Києві відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Позивач 08.12.2024 (до рішення від 04.07.2024 № 72871), , а також 23.12.2024 (до рішення від 17.12.2024 № 122571), 13.01.2025 (до рішення від 31.12.2024 № 126476), 21.03.2025 (до рішення від 11.02.2025 № 56337), 21.03.2025 (до рішення від 27.03.2025 № 122339), 06.06.2025 (до рішення від 07.04.2025 № 136684), 18.06.2025 (до рішення від 12.06.2025 № 224960), 25.06.2025 (до рішення 24.06.2025 № 238080) направив Головному управлінню ДПС у м. Києві пояснення та копії документів на підтвердження того, що позивач не відповідає критеріям ризиковості платника податків.
Надалі 16.07.2025 (до рішення від 02.07.2025 № 248388) позивач в черговий раз направив контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження того, що він не відповідає критеріям ризиковості платника податків.
Позивач 28.07.2025 визнаний таким, що не відповідає критеріям ризиковості платника податку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології сталевих конструкцій» 10.08.2025 направило до контролюючого органу повідомлення № 1 від 02.08.2025 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких додані пояснення ТОВ «ТЕСКОН» № 21/1 від 02.08.2025 та відповідні документи.
Проте вказані документи позивача не були прийняті у зв'язку із порушенням термінів, визначених п. 6 Порядку № 520, що підтверджується квитанцією № 2 від 10.08.2025.
Вищевикладені обставини зумовили позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позову та наявності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/надання послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
У той же час, пунктом 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно приписів пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку № 1165).
Отже, законодавцем встановлений алгоритм дій при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом за результатом перевірки податкових накладних позивачу надіслано квитанцію про зупинення її реєстрації зазначивши, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
У вказаній частині зазначення критерію ризиковості, відповідач лише послався на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Зазначені недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.
Крім того, у надісланих позивачу квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені п. 11 Порядку №1165.
Тобто, неможливо встановити з яких саме підстав воно прийняте, що вказує на невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та призводить до його протиправності.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.
Водночас позивачем до контролюючого органу надано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі - Порядок №520).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У відповідності до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ озрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За приписами п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Як свідчать матеріали справи, та не заперечується позивачем, ТОВ «ТЕСКОН» 10.08.2025 направлено до контролюючого органу пояснення №21/1 від 02.08.2025 та додані до нього документи щодо податкових накладних від 02.08.2024 №2 та від 05.08.2024 №4, у строк, що перевищує 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в даній податковій накладній.
У силу вимог пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня в будь-якому випадку мала прийняти рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної від 10.04.2020 № 3 в ЄРПН.
Як достеменно встановлено судом першої, апеляційної інстанції та не заперечується сторонами, на момент розгляду даної справи податкові накладні не зареєстровані, рішення про реєстрацію або відмову в такій в реєстрації податкових накладних відповідачем прийнято не було.
При цьому, подані позивачем пояснення та документи контролюючим органом не прийняті, оскільки як вказує апелянт, платник пропустив строк подачі пояснень, визначений пунктом 6 Порядку №520, у зв'язку з чим, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято не було.
Надаючи оцінку вказаній позиції податкового органу, судова колегія зазначає, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю в правовідносинах, які є предметом розгляду в межах даної справи, а саме здійснення перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно - аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Позивач скористався своїм правом та подав до контролюючого органу повідомлення з поясненнями щодо суті господарської операції та копії документів, які підтверджують правомірність виписки податкових накладних.
Комісія регіонального рівня, у разі ненадання платником податку копій документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, у строки, зазначені у пункті 6 цього ж Порядку (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування) має прийняти відповідне рішення.
Проте, такі рішення після спливу строку, зазначеного у пункті 6 Порядку №520, Головним управлінням ДПС у м. Києві не приймались, податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не прийнято рішення про відмову у їх реєстрації, що, в свою чергу, свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо невинесення рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.
Згідно з пунктом 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 зазначено, що "протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи. Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції".
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відповідачем поставлено позивача у правову невизначеність щодо можливості реєстрації податкових накладних, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, наявні підстави для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 02.08.2024 №2, від 05.08.2024 №4, датою фактичного подання, а саме 04.09.2024.
Що ж стосується посилань апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі № 0940/1240/18 щодо неможливості дослідження судами попередніх інстанцій первинних документів, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки це призводить до безпідставного розширення предмету доказування, то колегія суддів зазначає, що такі висновки сформовані Верховним Судом не внаслідок того, що судами прийнято до уваги документи, подані платником податків на підтвердження неправомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, а через те, що в ході розгляду справи контролюючий орган обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення не тими документами, які були в нього на момент прийняття рішень, а тими, що отримав разом із позовом, тобто змінив підстави прийняття оскаржуваних рішень вже в ході судового розгляду справи, що є неприпустимим та не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №320/46371/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді О.В.Карпушова
В.Ю.Ключкович